Про те, як і куди ми інвестуємо своє життя управлінці мали нагоду замислитись під час зустрічі. Подаємо кілька цікавих тез від владики.
- Наше життя – єдине, унікальне і неповторне. А ми живемо так, немов би писали чорновик, а життя одне – і на чистовик його не перепишеш. Час нам подарований. Якби ми сприймали кожну мить як унікальну, як би могло змінитися наше життя?
- Ми потребуємо середовища, бо впливаємо одні на одних і є цінними одні для одних. Ми є плодом обставин, у яких живемо, що читаємо, з ким спілкуємося.
- Що є гріхом? Коли ми неправильно інвестували себе і свій час.
- У людському організмі немає найважливішого органу. Феномен кожного в тому, що він працює на інші органи. Відповідно, не має важливої чи не важливої миті. Усвідомте, що на те місце, де ви є, вас поставив Господь.
- У Бога немає дітей чи пасинків, у Бога усі любі діти. Чи ми свідомі хто є наш Батько?
- Усі ми, у більшій чи меншій мірі, маємо власне почуття меншовартості. Ми не віримо, що на щось здатні, спосібні. Наша проблема – ми живемо стереотипами. Будь “мертвим” до того, що тебе хвалять і до того, що тебе критикують. Погляньте на наше життя – хтось щось сказав і ми оправдовуємося або пишаємося. Ми залежні від того, аби нас визнавали, а не бачимо цінності самі в собі. Якщо нам важко бути самим собою, значить нам нецікаво бути самим собою, ми не цікаві собі, бо не пізнали себе. Це пошесть нашого часу, нашого покоління. Важливо призупинятись і знаходити час, аби побути наодинці з собою.
- Маємо вміти насичуватись тим, що Бог послав нам у цю мить. Є тільки тут і зараз: минуле нам не належить, майбутнє нам не належить – нам належить сучасне. Яка найважливіша людина у твоєму житті? – Та, яка зараз поруч тебе. Яка найважливіша справа у твоєму житті? – Та, яку робимо тепер.
- Залишіть все – нічого не завалиться. Призупиніться, і подивіться куди ви інвестуєте свій час.
- Якщо вам сказати, що ви проживете лише місяць – якби ви його прожили? А я вам кажу, цей місяць, який ви проживете є останній у своєму роді та унікальний.
- Тримайте свої очі широко відкритими, придивляйтесь до людей, до подій. Ми завжди маємо, чим поділитися з іншими: не тільки грішми, а любов’ю, увагою. Якщо ми будемо уважні до когось, то інші будуть уважні до нас.
- Бог зі своєї любові дав мені моє життя, дав мені найкращі обставини. Він очікує, аби я щось зробив. Майте відвагу щось робити, робіть, що можете. І в житті святих були невдачі та помилки, але їхнє життя показує, як вони крок за кроком, методично правильно використовували відведений їм час.
- Не питайте себе, чому так сталось? Бо ми не можемо зі свого суб’єктивного погляду зрозуміти усього. Запитайте себе – для чого це сталось: що Бог хоче мені через це сказати, чого очікує від мене у цій ситуації? Життя набираємо іншого сенсу, коли бачимо Бога за усім.
- І у бізнесі, і у християнському житті важлива ревність – ти мусиш «горіти». Тільки інвестуючи у щось, ти можеш очікувати на прибуток.
- Я не вірю у досконалих лідерів, не вірю, бо ніколи таких не бачив. Кожен має певні сильні сторони, але успіх одного – це заслуга цілої команди. Це ціла динаміка стосунків.
- Цінності завжди дають можливості взаємпідтримати та допомогти, підставити колезі плече, а не ножа.
І на останок маленька історія від владики про цінності:
Якось маленький хлопчик підійшов до свого тата і запитав:
—Тату, а скільки ти отримуєш за годину роботи?
— 10 доларів, – відповів батько.
За кілька хвилин син повернувся з 10 доларами і сказав: «Тату, а чи міг би ти зі мною побути наступну годину?».
Джерело: CREDO
Позначки: Венедикт Алексійчук, владика, поради, час