За постійними життєвими турботами часом не помічаємо, що живемо в епоху великих змін як на державному рівні, так і на рівні громади. Ще кілька років тому годі було уявити, що українцям доведеться самостійно захищати свою Незалежність зі зброєю в руках більш ніж через двадцять років після знаменного референдуму 1 грудня 1991 року. Лише тепер під тиском війни, політичної боротьби та складних економічних умов ми навчилися поважати свою армію, свій народ і, зрештою, самих себе. Ми побачили та зрозуміли, що можемо зробити і змінити багато. Багато в історичних подіях залежить від особистостей, які першими, попри можливу критику, пішли на не завжди популярні, проте потрібні зміни.

Саме до таких визначних особистостей належав Володимир Дмитрович Лучаківський — перший український бургомістр Тернополя, літератор, перекладач, інноватор. Володимир Лучаківський народився у сім’ї священика УГКЦ 19 березня 1838 року. Після закінчення Тернопільської класичної гімназії вивчав право у Львівському університеті. У 1862 році став першим адвокатом у Тернополі, а у 1896 році — першим українським бургомістром Тернополя.

За часів Лучаківського Тернопіль пройшов шлях від провінційного містечка до одного із культурних та економічних центрів Галичини та Австро-Угорщини загалом. Лучаківський ініціював зведення електростанції, прокладення водогону і побудову каналізаційної системи. Перший український бургомістр активно займався модерним плануванням міста. Окрім того, приділяв велику увагу розвитку культури та мистецтва. Про це, зокрема, свідчать зустрічі Лучаківського зі своїми відомими сучасниками — письменником Іваном Франком та всесвітньо відомою оперною дівою Соломією Крушельницькою. Найголовніше ж, що пов’язує нас з часом Лучаківського, — це великі зміни бургомістра-інноватора. Українцю в ті часи важко було завоювати авторитет у чужій державі.

Важко було боротися із скептиками, коли впроваджувалися такі новації, як електричне освітлення. Сьогодні для нас звично користуватися благами цивілізації. Проте на початку 20-го століття значна частина людей була переконана, що небезпека електроенергії і залізниці переважає усі її переваги. Очевидно, що цей скепсис доводилося долати і Володимиру Лучаківському.

Критику доводиться долати і сучасному наступнику Лучаківського на посаді міського голови Тернополя. Багато змін, які ми ніби не помічаємо, спочатку сприймаються “у штики”. Скажімо, активній критиці “акул пера” піддавалася програма термомодернізації житлового фонду Тернополя, що була розроблена з ініціативи Сергія Надала ще кілька років тому. А сьогодні маємо позитивні результати.

Тернопіль відвідують представники мерій інших міст України, щоб набиратися досвіду, як економити за рахунок нових технологій. Дедалі більше самих містян долучаються до програми співфінансування. Самі виступають ініціаторами енергетичної реформи.

Тернопіль став одним з перших міст, де на практиці почали впроваджувати транспортну реформу, покликану поліпшити якість перевезення пасажирів. Тут запроваджено “електронний квиток”, який лише тестують у таких великих містах, як Львів та Київ. Для впровадження цієї інновації довелося пройти через шантаж недоброчесних перевізників, критику у ЗМІ. Але є результат. У Тернополі розбудовуються місця відпочинку та дозвілля. Наше місто регулярно потрапляє до списку найкомфортніших для проживання в Україні. Багато з нас пишаються тим, що живуть саме тут, у Тернополі, що ми самі певною мірою долучилися до позитивних змін.

На завершення, зазначимо — є у нас і багато проблемних питань, які доводиться вирішувати. Проте маємо розуміти, що управління містом — це дорога з двостороннім рухом. Тернопіль — одне з найбільш інноваційних міст з точки зору створення інструментів спілкування громади з органами місцевого самоврядування. Відкритість до громади, це, до речі, також один з пунктів чинного мера Сергія Надала, який значною мірою реалізований. Є достатньо інструментів, щоб звернутися до самоврядування: це і “гаряча лінія”, і система петицій, і “відкрите місто”. Щоб досягати успіху, маємо частіше самі звертатися з пропозиціями і допомагати усувати проблеми, а не лише їх критикувати. У цьому суть справжнього самоврядування, коли кожен з нас дотичний до позитивних змін. Відповідальна громада була рушієм змін у часи Володимира Лучаківського і є таким рушієм сьогодні.

Богдан Величко