Петро Сорока,письменник

Ранок 5 червня 2018-го приголомшив сумною звісткою не тільки тернополян, а й всю українську творчу спільноту: не стало відомого літературознавця, письменника та видавця Петра Сороки. Він хворів, але ніхто не чекав, що смерть так швидко поставить останню крапку в поемі його життя. Він помер так, як пророчо написав в одному зі своїх ліричних, трагічно-пронизливих віршів: «Залишивши денник на столі і в останнім реченні три крапки…»

Петро Іванович народився у Святвечір — 6 січня 1956 року у с. Грицівці Збаразького району. Член Національної спілки письменників України (1994), міжнародного ПЕН-клубу (2002), кандидат філологічних наук (1994). З 2001-го — доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ТНПУ. Улюбленець студентів, скільки юних талантів він відкрив та підтримав! Автор майже двох десятків художніх книг (поетичних збірок, книжок для дітей, прози), володар десятка літературних премій.

Світла і добра людина, великий майстер слова, витончений інтелектуал, поет високої культури, глибокий та вдумливий письменник-філософ… З відходом Петра Сороки у засвіти тернопільське літературне середовище відчутно збідніло. До нього дослухалися, на нього рівнялися, він був одним з «духовних стовпів» нації… До останньої днини не втомлювався дивуватися цьому світу, відкривати і розуміти його глибоко — так, як це вмів тільки він…