На коронавірусну інфекцію COVID-19, про яку на початку року чули одиниці (наприклад, 21 січня офіційно на планеті було зареєстровано лише 282 хворих), станом на кінець грудня перехворіли понад 77 мільйонів землян, а понад півтора мільйона — померли. Вірус змусив людство вживати безпрецедентні запобіжні заходи, вводити жорсткі локдауни і карантини. Причому одним роком усе це не обмежується, хвороба не здолана й нині, і всі проблеми переходять у наступний, 2021-ий…
Іншою дуже важливою подією року, що минає, стали місцеві вибори. В Україні завершується реформа децентралізації — на зміну звичним районам приходять громади, а фінансові можливості й підтримка місцевих мешканців роблять їх керівників дуже впливовими на регіональному рівні, а тому дуже важливо було обрати справді гідних.
Ці два моменти були визначальними у 2020-ому, а тому, традиційно (вже 21-ий раз) визначаючи 20-ку облич року, ми ставили звичне запитання людям, які творили його історію в нашому краї: чим найбільше запам’ятався вам 2020-ий? Проте цього разу ми попросили їх не акцентувати увагу на двох вищеназваних подіях, адже вони, безумовно, запам’ятаються всім…
Ярослав Ботюк, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Тернопільського регіонального фтизіопульмонологічного медичного центру
Народився 13 липня 1983 року. Закінчив ТДМУ ім. І. Горбачевського. 12 років працює лікарем-анестезіологом, останні сім років — завідувач відділенням. Від весни 2020-го — на передовій боротьби з коронавірусом.
— Рік непростий, рік боротьби, який дав нам великий досвід. Перших хворих до нашої лікарні почали доправляти у другій половині квітня. Впродовж місяця працівники нашого відділення буквально жили в лікарні. Від інформації, яка надходила перед тим з Китаю та Італії, холонула кров. Усі готувалися до чогось на зразок пташиного грипу, але реальність виявилася іншою. Коронавірус за перебігом не схожий на грип чи інші ГРВІ, які ми раніше фіксували, це більш підступне захворювання. Хворий може ходити до такого стану, що у нього будуть критичні показники насичення киснем крові, при цьому не буде відчувати задишки. З кінця серпня до жовтня був найважчий період, багатьом ми відмовляли у госпіталізації, бо не було вільних місць. У листопаді ситуація стабілізувалася. Через нашу лікарню пройшли понад 400 хворих. Наш заклад законтрактований надавати лікування хворим на коронавірус, тож отримуємо кошти на придбання засобів захисту, медикаментів, виплату медикам. Якщо навесні ми мали 3 апарати ШВЛ і 3 кисневі концентратори, то нині — 12 апаратів ШВЛ і 36 концентраторів. Коронавірус — це нагадування людству, що воно не всесильне. Я бачив страх в очах заможних, успішних людей, бо в цій ситуації гроші та статус не вирішують нічого, має лише значення, як їхній організм бореться з недугою.
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Ярослав Ботюк