З 1 липня в Україні підвищили прожитковий мінімум для всіх категорій населення. З одного боку, таке нововведення позначиться на найбідніших, але в той же час вплине і на зарплати чиновників, деякі штрафи, мінімальні аліменти і пенсії. Тож які головні нововведення очікують українців разом із переглядом прожиткового мінімуму?

Як і навіщо перераховують прожитковий мінімум

Прожитковий мінімум (ПМ) — мінімальна сума, на яку має право кожен. Це право гарантоване Конституцією. Розмір ПМ окремо підраховують для кожної категорії населення — малят, дітей, дорослих та пенсіонерів. Якщо, наприклад, дохід сім’ї менший, ніж сума прожиткових мінімумів на кожного з її членів, вона може звернутися до органів соціального захисту та отримати матеріальну допомогу.
Наприклад, якщо українець непрацездатного віку за своє життя не заробив і 15 років стажу, йому не призначили пенсію, він може отримати матеріальну допомогу від держави. І розмір цієї допомоги повинен компенсувати різницю між його доходом і прожитковим мінімумом. Наприклад, якщо людина пенсійного віку щомісяця отримує допомогу від дорослої дитини в розмірі 800 грн., а прожитковий мінімум з 1 липня — 1435 грн., держава відшкодує 635 грн. До прожиткового мінімуму також прив’язані зарплати чиновників — мінімальний оклад має бути не менший за два ПМ.
Податки. “Для першої групи платників єдиного податку ставка встановлюється у межах 10% прожиткового мінімуму”, — йдеться у 293-ій статті Податкового кодексу. Так, до 1 липня показник ПМ для працездатних складав 1762 грн., а ставка — 176,2 грн. Після першого липня прожитковий мінімум складатиме 1841, а ставка — 184,1 грн. Нагадаємо, річний ліміт доходу для першої групи — 300 тис. грн. (25 тис. грн. на місяць).
Від прожиткового мінімуму також залежить розмір податкової соціальної пільги. Згідно із законом, українець, який одержує не більше прожиткового мінімуму для працездатного, має право сплачувати лише частину податків. Так, дохід, з якого сплачується внесок, зменшується мінімум на 50% прожиткового мінімуму. Наприклад, якщо зарплата 1700 грн. (робота з неповною зайнятістю), то платити податок можна лише з 819 грн. Після підвищення ПМ збільшується податкова пільга і максимальний розмір зарплати для її оформлення.
Штрафи. Українці, які приховали від податкової трансферне ціноутворення (збут товарів або послуг взаємозалежними особами за внутрішньофірмовими, відмінними від ринкових, цінами), ризикують заплатити штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатного. На даний момент це понад 528 тис. грн. Після підвищення індексації пропорційно зростуть і штрафи. Щоправда, варто зазначити, що розмір штрафів рахують залежно від розміру ПМ станом на початок року, тому суми збільшаться із запізненням майже на півроку.
Аліменти і виплати військовослужбовцям. Від розміру прожиткового мінімуму також залежить разова матеріальна допомога українцям, яких призивають на строкову службу в армію (вона складає два ПМ) і мінімальний розмір аліментів. Як пояснює юрист Діна Дрижакова, розмір аліментів визначає суд, він залежить від багатьох факторів (матеріальне становище іншого з батьків, розмір заробітної плати платника аліментів тощо), законом визначені лише мінімальні розміри аліментів: не менше половини прожиткового мінімуму на дитину. Наприклад, мінімум на дитину віком до 6 років 1 липня зріс із 1492 до 1559 грн. Таким чином, мінімальний розмір аліментів на неї виріс з 746 до 779,5 грн.

Прожитковий мінімум відстав від реальних цін

Навіть після підвищення реальний розмір прожиткового мінімуму в Україні значно вищий за розрахунковий. Згідно із законом, Міністерство соціальної політики щомісяця має перераховувати ПМ за актуальними цінами. І, згідно з останніми даними, щоб забезпечити дитину віком до 6 років мінімальним набором товарів і послуг, знадобиться щонайменше 3132 грн. у місяць, на дитину старше 6 років – 3842 грн., на працездатного – 4229 грн., а на пенсіонера – 2782 грн.
Таким чином, реальний прожитковий мінімум майже вдвічі вищий за розрахунковий. Однак для того, щоб вирівняти ці значення, уряду доведеться знайти джерела додаткових надходжень до бюджету. Таким джерелом може стати підвищення мінімальних зарплат. Наприклад, після дворазового підвищення мінімалки в минулому році власні надходження до Пенсійного фонду зросли на 47,2 млрд. грн. Це дозволило у жовтні минулого року “осучаснити” більшість пенсій, а середня пенсія з того часу зросла з 1,8 до 2,4 тис. грн.

Олександр Литвин, obozrevatel