У травні 2015-го, з приходом на посаду голови ТОДА, Степан Барна відразу проголосив, що залучення інвестицій і загалом підтримка місцевого бізнесу є пріоритетом у розвитку області. Митниця, податкова, усі інші контролюючі органи були орієнтовані на створення режиму надзвичайного сприяння для підприємців та виробників, що мало повернути в область, зокрема, й місцевих бізнесменів, які останніми роками перереєструвалися в сусідні регіони або реєструвалися там саме через тиск та побори за попередньої влади. Показовою в цьому сенсі стала співпраця обласної влади з ТОВ “СЕ Борднетце-Україна”, яке вже було також “нагострило лижі”, щоб забратися з Тернопілля, але після особистого втручання Степана Барни конфлікт не лише було вичерпано, а й закордонний інвестор відкрив ще одну філію із сотнями нових робочих місць у Чорткові…

На жаль, очевидно, не всі у команді Степана Барни поділяють погляди очільника області. У Збаразькому районі напрямок на залучення інвестицій розуміють… з точністю до навпаки. Голова місцевої РДА Анатолій Качка не лише далекий від залучення у район нових інвестицій, а й, складається враження, через безглузді амбіції намагається знищити те, що ще працює. Так, унаслідок тиску влади масштабне і широко знане в краї агропідприємство “Добрий самарянин”… може перереєструватися в іншу область. А втрата такого потужного платника податків в умовах децентралізації була б справжнім злочином місцевої влади проти населення свого району.

Невже Качка не розуміє, що рубає гілляку, на якій сам сидить? І в чому причина його особистої відвертої неприязні до підприємства, яке обробляє паї мешканців 21-го села району, яке взяло на свої плечі величезний фінансовий тягар соціальної допомоги в цих селах і при цьому щорічно сплачує до місцевого бюджету близько 12-ти мільйонів гривень?

— Наш конфлікт з Качкою розпочався напередодні торішніх жовтневих місцевих виборів, — розповідає директор ПАТ “Добрий самарянин”, депутат Збаразької райради Володимир Кравець. — Тоді голова Збаразької РДА запрошував мене йти на вибори до райради в його партійному списку БПП. Я відмовився, адже ми створили власний політичний проект — “Добрий самарянин”. У підсумку наша партія набрала найбільше голосів у районі і випередила навіть БПП. Очевидно, цей результат Качка розцінив як особисту образу і вирішив продемонструвати, що таке насправді “жити по-новому” і “хто в хаті господар”. З його подачі на “Добрий самарянин” накотилася хвиля численних перевірок на чолі з першим заступником керівника району Юрієм Головатюком. “Перевіряючі” приїжджають без попередження, нишпорять по території підприємства, неначе господарі, і на кожному кроці намагаються вставити аграріям палиці в колеса та зірвати їхню роботу. Дійшло до смішного: Анатолій Качка особисто “злапав” на полі хлопця, що нібито спалював пожнивні рештки, влаштував дитині допит і сам усе це знімав на відео, щоб потім бодай в чомусь звинуватити “Доброго самарянина”…

Однак не лише політика, на думку Володимира Кравця, є першопричиною конфлікту з головою РДА. Цілком імовірно, що тут наклалися і банальні бізнесові інтереси, адже успішність “Доброго самарянина” і рекордна оплата селянам паїв для деяких аграріїв-конкурентів, наближених до голови РДА, — немов кістка в горлянці. Анатолій Качка навіть збирав нараду аграріїв з метою встановити фіксовану максимальну межу виплат за паї (до речі, меншу, ніж пропонує своїм пайовикам “Добрий самарянин”) і більше її не підвищувати, щоб бодай хоч так зашкодити популярності підприємства Володимира Кравця.

— Аби видавати людям майже дві тонни зерна за пай, потрібно мати високу врожайність і добру рентабельність, — каже Володимир Кравець. — В умовах кризи це дуже непросто, а тим більше, коли тобі ще й заважають. Тому й виникають думки: якщо ми не потрібні владі в своєму районі, то можемо перереєструватися у Рівненську чи Одеську області і не мати жодних проблем. Ось, наприклад, цього року ми вже сплатили близько трьох мільйонів гривень ПДВ, найближчим часом сплатимо ще стільки ж за оренду землі, а загальна сума податків знову сягне близько 12 мільйонів гривень. І уявіть: при цих виплатах нас, замість подяки, стараються “сплавити” з району, нам всіляко перешкоджають, обмовляють, створюють атмосферу неприязні. У районі ми видаємо ще й свою газету “Сила слова”, то тепер, коли наш кореспондент приходить, наприклад, у якусь школу, щоб написати якусь статтю чи про якусь подію, є негласна вказівка влади з газетою не спілкуватися, не давати жодної інформації, а тому бідні й перелякані (бо залежні) вчителі шарахаються, наче це від Путіна хтось приїхав. Качці також не до вподоби, як фракція нашої партії поводиться на сесіях райради, адже ми не даємо закривати школи та лікарні і завжди відстоюємо інтереси простих людей. Тут у нас діаметрально протилежні позиції: ми думаємо і дбаємо про майбутнє, а такі, як Качка, націлені лише на руйнування.