Про цей концерт сміливо можна сказати: “Такого ви ще не бачили!” Адже 21 квітня до Тернополя вперше завітав гурт, який наробив галасу в музичному середовищі по цілій країні!.. Зрештою, що там по країні — вони весь інтернет “на вуха” поставили! Безперечно, “B&B project” — гурт на мільйон! На мільйон… переглядів! Думаєте, хіти від “Metallica” на бандурі з баяном — це неможливо? А як вам класика? Скажімо, “Пори року” Вівальді, виконані у цьому ж складі? “Ми працювали над цією композицією десь півроку, якщо не більше”, — зізнається Сергій. За легкістю їхньої зіграності – насправді колосальна робота…  Зате тепер зрозуміло, чому кожне відео із бандуристкою з Херсонщини Тетяною Мазур та уродженцем Запоріжжя баяністом Сергієм Шамраєм, які на своїх інструментах виконують кавери світових хітів, щоразу набирає мільйони переглядів в інтернеті… Зрештою, охочих подивитися та почути їх у Тернополі “вживу” було хоча й не мільйон, проте також немало… А самі Тетяна і Сергій охоче розповіли “НОВІЙ…” про те, як дійшли до такого музикування.

— Бандура і баян, Таня і Сергій… Як усе починалося?

Сергій: — Спочатку була музика. Нею і я, і Таня займаємося ще з дитинства. 1 вересня – перший день навчання Тані у консерваторії – Національній музичній академії ім. Чайковського, став і першим днем нашого знайомства. Дружили-спілкувалися, отак і зігралися… Ніхто не планував робити мегапроект – ми просто хотіли зіграти спільно щось для себе, для душі — ту музику, яка звучить у наших плеєрах…

Таня: — Історія гурту B&B почалася два роки тому – у березні 2015-го, коли ми вирішили  поєднати ще й наші інструменти і подивитися, що з того вийде…

— І, судячи з того, що вже перший закинутий вами на YouTube ролик із кавером на пісню “Metallica” нині має понад мільйон (!) переглядів, перший млинець вдався явно не глевким… 

Таня: — Це була така собі імпровізація. Нам потрапив до рук нотний збірник нашого друга бандуриста  Ярослава Джуся “BANDURA STYLE”, де сучасні композиції “перекладені” на музичний формат бандури. “Озброївшись” бандурою та баяном, ми зіграли композицію гурту “Metallica”, і згодом це відео стало “хітом” інтернету…  Ми про таке й подумати не могли! Це, чесно кажучи, взагалі було аматорське відео — для того, щоб показати батькам, бо вони весь час просили нас зіграти “щось нормальне”. Ну от і зіграли… (Сміється — авт.)

Сергій: — За тиждень після того, як наше відео з’явилося в інтернеті, нам раптом почали дзвонити із телеканалів, запрошувати на ефіри, інтерв’ю… Ми: “А що сталося?” А журналісти нам: “У вашого відео за тиждень назбиралося триста тисяч переглядів…”

Ми почитали коментарі до відео, коли люди писали про бандуру: “А що це за інструмент?”  Причому це українці запитували… Тоді ми зрозуміли, що у нас “непочатий край роботи” і що треба показувати українцям автентичні українські музичні інструменти. Що, власне, і робимо, просто подаємо їх під незвичним “соусом”…

— Ви — руйнівники музичних стереотипів. А з якими, власне, стереотипами найчастіше доводилося стикатися?

Таня: — По-перше, своєю творчістю ми перш за все руйнуємо  стереотипи, що під бандуру співають тільки думи, а баян “рвуть на весіллі”…  Тобто хочемо довести, що уявлення про бандуру і баян як про “академічні” і “непрогресивні” інструменти є хибним. По-друге,  в  українському суспільстві чомусь, на жаль, склалась думка, що ці інструменти не є популярними, тому наша мета – відновити їх престиж, показати, найперше — молоді,  що це круто, що і на бандурі, і на баяні  можна грати сучасні речі. Дуже приємно було, коли вчителі музичних шкіл розповідають, що до них приходять  діти, показують наші відео і кажуть:  “Ми хочемо так грати”. Це саме те, що ми хотіли…

Сергій: — Колеги “по цеху”, особливо старше покоління, дивляться на наші “експерименти” по-різному. Хтось підтримує, а хтось узагалі перестав з нами вітатися. Ми на це не звертаємо уваги… Була й така ситуація: нещодавно, коли ми, готуючись дати сольний концерт в одному з престижних київських клубів, почули на свою адресу: “Що? Бандура? Баян? Та ні, у нас гопак не танцюють…” Людям важко перелаштуватися… Але коли ми все-таки організували концерт, квитки на нього “розмели” буквально за кілька тижнів і все пройшло дуже добре…

— Ви експериментуєте як і з жанрами каверів — від класики до року, так і зі складом гурту, час від часу додаючи різні інструменти – контрабас, ударні, перкусію, біт-бокс… А ще гра Тані на сопілці і, знаю, свого часу був навіть вокал…

Таня: — Оскільки я ще й сопілкарка, то коли ми робили кавер на  Muse “Feeling good”, я там грала на сопілці, і у нашій композиції “Міф” також є невеличкий шматочок із сопілкою. А з вокалом була цілковита несподіванка перш за все для мене самої! (Сміється — авт.)  Сергій брав участь у творчому конкурсі, а я була у “групі підтримки”. Аж тут виявилося, що на конкурсі катастрофічно не вистачає номерів,  і ми з Сергієм буквально за кілька хвилин  знайшли пісню, яку спільно знали, і вийшли з нею на сцену. Він грав, а я співала — перший і останній раз. Наразі ми вирішили не вводити вокал у наше звучання, бо хочемо на перший план вивести саме інструменти. Окрім того, нині до каверів додаємо ще й власну музику, випустили першу авторську композицію – “Міф” і зняли кліп на неї. Тепер інтенсивно працюємо у цьому напрямку.

— Виступи “вживу” — а у вас по-іншому і не буває — це завжди певний екстрим… Траплялися якісь непередбачувані ситуації?

Таня: — Коли ми летіли в Катар, мою бандуру не дозволили занести у літак і довелося здати її у багаж, так само як і Сергіїв баян. І хоча ми оформляли їх як  цінний товар і весь персонал нам клявся, що з інструментами усе буде добре, у Катар ми привезли…  фактично “дрова”. У нас був шок:  прилетіли грати концерт, а залишилися без інструментів – і бандура, і баян розбиті… Ми цілу ніч їх ремонтували, я бандуру узагалі скотчем перемотала і зняла половину струн… Довелося і дещо переробити програму, але в результаті ми відіграли концерт “на ура” — ніхто й не помітив, що інструменти якось не так звучать і виглядають…  Після цього ми вирішили, що нам уже нічого не страшно… (Сміється — авт.)