Середній вік місцевого населення — від 20 до 35 років. Деякі з них заміжні, але їхні чоловіки змушені жити окремо. Сімейні пари зустрічаються тільки у вихідні дні.

Всього в місті Noiva do Cordeiro живуть близько 600 жінок. Там панують гармонія і баланс у всіх аспектах життя. Природно, громадою керують теж жінки, і всі, хто живе в цьому цікавому населеному пункті, дотримуються певних правил. Наприклад, навіть заміжні пані п’ять днів на тиждень живуть без чоловіків, зустрічаючись з ними тільки у вихідні. А сини, які живуть у Нойва де Кордейро, можуть перебувати поруч з мамами тільки до 18 років, потім хлопчики зобов’язані покинути територію міста.
Жінки, які живуть у Нойва де Кордейро, існують поруч одна з одною без сварок і будь-якої конкуренції. Всі вони вважають, що представниці прекрасної статі можуть ворогувати тільки через чоловіків. У місті їх немає, а отже боротися за когось і намагатися здаватися кращими за інших немає жодного сенсу.
«Ми з сусідками працюємо, дивимося мильні опери, позичаємо одна одній одяг і фарбуємо нігті», — розповіла про місцевий побут одна з мешканок міста. Більшість мешканок Нойва де Кордейро — вільні від подружніх зобов’язань жінки. Ті, хто хоче знайти чоловіка, можуть це зробити, але жити ця людина зобов’язана за правилами більшості: тобто більшу частину часу проводити далеко від своєї другої половинки.
Жінки в поселенні живуть у великих будинках, яких налічується близько 70. У кожної мешканки є своя кімната, але основну частину часу дівчата проводять разом.

Крім житлових будинків, у місті є головна кухня, ТВ-зал і їдальня. Мешканці прокидаються близько 6 ранку і снідають разом — їжею, приготованою з місцевих продуктів у печі на дровах. Потім прибирають у будинках, перуть одяг, готують. Обов’язки між жінками розподіляються на добровільній основі. Ті, хто любить готувати, — відправляються на кухню, ті, хто особливо любить дітей, — доглядають за підростаючим поколінням. У другій половині дня вони беруть участь у культурних і мистецьких заходах, займаються шиттям, музикою, театром, танцями, уроками балету — кожна знайде собі заняття до душі.
Найстарша мешканка Noiva do Cordeiro, 75-річна Пауло Фернандес да Сілва, каже, що щаслива бачити поруч із собою вільних і щасливих жінок. Старенька пані ще пам’ятає ті часи, коли жінки у Бразилії не мали права голосу і жили, немов у рабстві у чоловіків. І вона рада, що тут, у поселенні, все складається зовсім по-іншому.
До слова, це незвичайне місто Нойва де Кордейро (що з португальської перекладається як «наречена ягняти») заснувала у 1891 році жінка на ім’я Санхоренха де Ліма, яка була вислана з іншого населеного пункту після того, як зрадила своєму чоловікові.