З третьої спроби це таки сталося. Колишній абсолютний чемпіон світу у важкій вазі Олександр Усик таки дебютував у суперважкому дивізіоні. Пізнього вечора 12 жовтня в Чикаго українець переміг технічним нокаутом після семи раундів американця Чезза Візерспуна і нарешті відкрив нову сторінку в своїй біографії.

Олександр, на думку експертів ВВС, лише в дебюті побоювався нашвидкуруч знайденого суперника, але швидко розібрався, що й до чого, і свою 17-ту перемогу в 17-ти боях на професійному рингу оформив доволі впевнено. Візерспун помітно поступався суперникові і у техніці, і у швидкості, а стійкості тривалий час вочевидь додавали десять кілограмів переваги у вазі.

Передісторія

Фактично перехідним боєм між крузервейтом і хевівейтом для Олександра став перший захист титулу абсолютного чемпіона світу проти британця Тоні Беллью торік у листопаді в Манчестері. Усик тоді відправив міцного за мірками суперважкого дивізіону суперника в глибокий нокаут у восьмому раунді. Втім, безперечно, у важкій вазі українець почувався порівняно з Беллью комфортніше. І, попри велику перевагу в майстерності, цього фактора з рахунків скидати не можна. У хевівейті своя специфіка і ударна міць, які Олександру ще треба пізнати.

Відмовившись від звання єдиного в сучасному боксі абсолютного чемпіона світу, Олександр мав дебютувати серед супертяжів ще 25 травня. Але тоді бій проти камерунця Карлоса Такама в останню мить зірвався через травму руки Усика. Українцеві ще пощастило, що через це пошкодження він не ліг на операцію, хоча така небезпека існувала. Якби це сталося, повернення на ринг у 2019 році було б проблематичним.

Врешті, промоутер Едді Гірн, який представляє компанію Matchroom Boxing, призначив наступною датою дебюту Усика у хевівейті 12 жовтня. Серед потенційних суперників команда українця називала чимало гучних імен, але в підсумку вибором трохи засмутила. Могутній сурінамець Тайрон Спонґ з його 13-ма боями на профірингу, окрім вражаючих габаритів, нічим іншим вразити не міг.

Проте буквально за тиждень до події бій зірвався. Цього разу причиною стала позитивна допінг-проба Спонґа, в пробі А якого виявили препарат кломіфен, який використовують для підвищення рівня тестостерону.

Швидка заміна

Власне, персона 38-річного Чезза Візерспуна з’явилася на шляху Усика в останню мить. Паралельно з американцем, який із 41-го поєдинку серед профі виграв 38 (29 — нокаутом), розглядали ще кілька кандидатур, найреальнішою з яких вважався колишній підопічний братів Кличків у компанії К2 росіянин Олександр Устінов. Однак у підсумку цей варіант відхилили і зупинилися на Візерспуні, котрого колись вважали дуже перспективним і навіть називали новою американською надією у суперважкому дивізіоні.

Попри доволі непоганий рекорд, Візерспун не здобув жодної вартої уваги в історичному розрізі перемоги. Усім трьом найвідомішим своїм опонентам Чезз пограв безальтернативно. Крісу Арреолі у 2008-ому Візерспун програв нокаутом у третьому раунді, Тоні Томпсону — у дев’ятому, Сетові Мітчеллу — знову в третьому.

Бій

Очікувати, що Візерспун, навіть попри відчутну перевагу в габаритах, зможе скласти Усику гідну конкуренцію, було складно. Уже після бою Олександр зізнався, що був трохи обережним у стартових раундах, але швидко адаптувався до нових умов.

Якщо бути зовсім точним, то розвідка тривала два перших раунди. З третьої трихвилинки перевага Усика була помітною, з четвертої — відчутного, а з п’ятої — тотальною. В шостому і сьомому раундах Візерспун уже вражав стійкістю. Американець пропускав украй багато, але тримався й не падав. Швидкий, надзвичайно агресивний Усик бомбардував суперника з усіх боків, залишаючи Чеззові хіба що машинальні шанси на контрудари, до яких Олександр теж був готовий і впевнено ухилявся.

Одностороннє побиття команда Візерспуна припинила після сьомого раунду, коли стало очевидно, що Чезз не здатен не лише контратакувати, а навіть адекватно реагувати. Така кількість пропущених ударів почала реально загрожувати його здоров’ю. Рішення про припинення поєдинку виглядало логічним з усіх точок зору.

Перспективи

Ще напередодні цього бою Едді Гірн запевняв, що у разі перемоги Усик матиме всі шанси вже у наступному бою зустрітися з Ентоні Джошуа. Звісно, якщо британець у бої-реванші переможе пуерториканця Енді Руїса. Цей поєдинок відбудеться 7 грудня, тож Усик ще матиме змогу в процесі переговорів провести щонайменше один проміжний бій.

Або не проміжний? Бо в одному з найсвіжіших інтерв’ю Усик найбажанішим своїм опонентом назвав чемпіона світу за версією WBC американця Діонтея Вайлдера. Про зацікавленість у бої з Усиком самого “Бронзового бомбардувальника”, якого наразі вважають головним нокаутером сучасного боксу, поки що не чути.

Проте про Олександра говорив інший гранд сучасного хевівейту. Ексчемпіон світу британець Тайсон Ф’юрі висловлювався про перспективи українця у надважкій вазі доволі скептично і навіть не сумнівався, що у разі потреби спокійно переможе Усика.

Зрештою, схоже на те, що на шляху до бою з кимось із тріо великих Олександр усе ж отримає якийсь проміжний варіант серед бійців, які підбиралися до титульних боїв найближче. Це може бути новозеландець Джозеф Паркер, британець Ділліан Вайт чи кубинець Луїс Ортіс. Ці бійці, звісно, порівняно з Візерспуном значно небезпечніші, помітно переважають Усика у габаритах і фізичній моці, але поступаються у техніці й швидкості.