“Мене до сліз зворушила та турбота, якою ви мене оточуєте, і ви особисто, і латиські побратими, і вся Україна! У мене вже кілька днів є фото тієї самої вишиванки з Борщівщини, автентичний візерунок якої скопійовано з сорочки 1930-х років, що належала активісту, патріоту Степану Фещуку і яку ви передали моїй мамі… Тепер вже й не знаю, чи вистачить мені життя на те, щоб віддати Україні і її святій землі за щастя бути причетним до цього космосу, який я ідентифікую як “українство”… Дякую безмежно всім причетним до створення цього Дива!» Ці зворушливі та емоційні рядки, адресовані, зокрема, і нашим землячкам — борщівським майстриням-вишивальницям, нещодавно написав Володимир Балух, кримчанин, патріот України та в’язень Кремля, якого за надуманими звинуваченнями (а насправді – за вивішування прапора України на своєму будинку і участь в проукраїнських акціях) окупанти уже кілька років незаконно утримують за ґратами.

Нещодавно, наприкінці червня, майстрині з Борщова — Тетяна Дяківнич та Уляна Яремій за сприяння гільдії народних умільців «Перлина» вишили для Володимира Балуха сорочку і передали його родичам. Сам кремлівський в’язень, якому наразі не дозволяють побачитися з рідними, на жаль, поки що обновки не приміряв, проте побачивши фото сорочки, відразу ж написав листа, в якому подякував нашим майстриням.
«…Коли я, тільки повернувшись у табір з лікарні, прочитав листа про те, що Леся Воронюк, Олена із Запоріжжя та Тетяна з Борщова уже взялися вишивати мені сорочки, то був настільки зворушений прочитаним, що не зміг стримати емоцій…» — пише у листі Володимир Балух.

— Ідея вишити сорочку для Володимира Балуха виникла у мене після спілкування з нашою колегою, громадською активісткою із Латвії Тетяною Лаздою, — розповідає борщівська майстриня, голова ГО «Гільдія народних умільців «Перлина» Тетяна Дяківнич. — Коли ми майже два роки тому створювали вишивану карту України, до роботи над якою долучилися всі області, через соціальні мережі здружилися з Товариством підтримки України в Латвії, головою якого є Тетяна Лазда. На її запрошення ми навіть Ригу з нашою вишиваною картою відвідували… Тетяна Лазда листується із Володимиром Балухом і він розповів, що у російській в’язниці у нього вкрали дві вишиванки, які він мав і якими дуже дорожив, адже вони були для нього оберегом, символом вірності Україні. Ми відразу ж вирішили, що вишиємо сорочку-оберіг для нашого патріота… Виявилося, що не ми одні взялися за голку й полотно: чернівчанка, «авторка» Дня вишиванки Леся Воронюк пообіцяла підготувати для Володимира чорну вишиванку.

А ми вирішили вишити для нього борщівську із старовинним орнаментом, зашивши в хрестики молитву за щасливу долю Володимира і його родини. Спільними зусиллями (я та Уляна Яремій, яка працює в Борщівському краєзнавчому музеї і є членом нашої організації, вишивали, а наші колеги із гільдії народних умільців допомогли із придбанням необхідних матеріалів) з роботою впоралися дуже швидко — за два тижні сорочка уже була готова.

Візерунок для вишиванки було взято із борщівської давньої сорочки 1930-х років з колекції музею. Вона належала активісту, щирому патріоту, уродженцю краю Степану Фещуку. Окрім того, ми додали до узору тризуб — як символ його нескореної боротьби… Кожен хрестик мережили з молитвою і думкою про швидке звільнення Володимира. А уже коли вишиванка була готова, її освятили троє священнослужителів.

26 червня я разом із координатором нашої громадської організації Юрієм Дудником особисто їздила до Києва, аби передати вишиванку волонтерам, а вже вони переслали її родині Володимира Балуха. Коли дізналася про лист, в якому Володимир говорить так багато добрих слів на нашу адресу, то теж була неабияк зворушена. Я щодня молюся за здоров’я Володимира, стежу за новинами про нього — він став для нас ніби рідним, вишита сорочка немов «пов’язала» нас… Хочеться, аби ми не забували про таких, як він — ув’язнених, але нескорених, незламних. З нетерпінням чекатимемо на його повернення додому, аби він міг гордо одягти свою вишиванку!

Володимир Балух — український громадський активіст, один із найвідоміших «бранців сумління», фермер, який після анексії Криму Росією відмовився від російського громадянства. Взимку 2013 року кримчанин вивісив прапор України на своєму будинку і не знімав його, коли півострів анексувала РФ, як і індивідуальну табличку на своєму обійсті «Вулиця Героїв Небесної Сотні».
Наприкінці 2016 року Володимира Балуха затримали співробітники ФСБ Росії. Вони стверджували, що нібито знайшли на горищі будинку Балуха патрони і тротилові шашки. Підконтрольний Росії суд у Криму засудив його до 5 років позбавлення волі — за двома кримінальними справами: за зберігання боєприпасів та інцидент, який назвали «побиттям начальника Роздольненського ізолятора тимчасового утримання».