Протягом десяти років у Полупанівському кар’єрі на Підволочищині видобувають вапняк, та жодного разу таке не відбувалося. Зсув терикона стався 7 серпня близько 17-ої години. Місцеві мешканці згадують про це, як про армагедон — земля двигтіла, багатотонний насип провалювався, городи піднімало догори на 15 метрів, ґрунт тріскав прямо під ногами і подекуди навіть утворювалися триметрові щілини… Усю ніч люди чергували неподалік кар’єру, побоюючись, аби раптом не сталося чого гіршого.

«Ви не знаєте, над чим ходите…»

Полупанівський кар’єр — один з найбільших в області, його площа — 48 га. Як розповідають місцеві мешканці, заснований кар’єр ще у 70-их роках, тоді здебільшого працював на потреби цукрових заводів. Певний період через занепад взагалі не діяв, а упродовж останнього десятиліття кар’єр орендує ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» із міста Дніпро. Серед працівників — близько сотні мешканців Полупанівки та сусідніх сіл, а також наймані працівники з Дніпропетровщини. Після зсуву терикона занепокоєні люди почали вимагати закриття кар’єру до з’ясування причини стихії. Наразі видобування призупинено на два тижні, здійснюється лише вивезення вапняку.

— Тонни висівки пішли під землю, сталося серйозне руйнування грунту. Наразі нам ніхто не називає причини того, що сталося, — розповідає мешканка Полупанівки Любов Гайдамаха. — Мій будинок за п’ятсот метрів від кар’єру. Коли стався зсув, на сполох забили мешканці села, а не адміністрація кар’єру.  «В кар’єрі вивертається земля…» — миттю облетіла звістка Полупанівку. Люди позбігалися туди, викликали еменесників. Ми з чоловіком бачили ту страшну картину… Городи, що були в низовині, того вечора підняло вертикально на 7-8, а до наступного дня — на 15 метрів. Найбільше боїмося, аби не затопило кар’єр. Старожили розповідають, що у 70-их роках у Полупанівці проводили дослідження геологи. З ними спілкувався тодішній директор школи, який потім довго згадував їхні застереження: «Ви не знаєте, над чим ходите. Якби знали, то ніхто тут не ризикнув би жити…» Здавна говорили, що копати гірські породи в нашому кар’єрі більш як на сорок метрів не можна, а нинішні бізнесмени, чуємо, досягли вже 72 метрів і планували ще глибше… Кажуть, на місці кар’єру колись брала початок річка, та в радянські часи джерело чомусь засипали і річка пробилася в іншому місці. До речі, на Святій горі в Полупанівці раніше теж був кар’єр, у 80-их роках його закрили через появу води. Робітники не раз говорили, що під час зсувів у нинішньому кар’єрі з’являлася вода. Упродовж останніх років там збільшили видобуток вапняку, насипали височенні терикони, які видно за десятки кілометрів… Днями адміністрація кар’єру привезла геолога з Тернополя, котрий запевнив людей, що нібито нічого страшного нема і кар’єр може працювати. Проте громада не до кінця вірить його словам, бо знаємо, що проти нас стоять великі гроші, тож вимагаємо незалежної експертизи. Інший геолог зробив два припущення: або всередині терикона розтопився намерзлий шар льоду, тому він осів, або відбуваються якісь глибинні непередбачувані процеси. «Что случілось? Какой врєд вам нанєсьон?»  — запитує нині селян представник дирекції із Дніпра. Хіба заїжджим зрозуміти наші хвилювання?.. Якщо раніше люди нарікали на підрив гірських порід, бо тряслися стіни, руйнувалися будівлі, а пил буквально заліплював село, то нині усі хвилюються за людські життя…

У Полупанівці мешкає колишній багаторічний директор кар’єру Степан Рибак. Нині чоловік прикутий до ліжка, тож не може на власні очі побачити те, що сталося, але, аналізуючи розповіді односельців, виявляє занепокоєння.

— Батько започатковував кар’єр, тож розуміє можливі ризики, — каже донька колишнього директора кар’єру Віта Рибак. — Пригадую, раніше до села систематично приїжджали геослужби й досліджували кар’єр, нині такого нема. Батько каже, що за тодішніми документами було дозволено видобувати вапняк на глибину так званих трьох уступів, а нині чуємо від працівників, що в кар’єрі вже подолали чотири уступи і планують п’ятий. Про підземні води батько нічого не знає, а, можливо, й призабув через хворобу.

Мільйони до бюджету чи спокій мешканців Полупанівки?

Полупанівський кар’єр приносить до бюджету Скалатської міської об’єднаної територіальної громади мільйони гривень доходу, а ще чималу суму — в податкові органи. За кошти кар’єру здійснюється благоустрій Полупанівки, зокрема, викладено бруківку біля школи та встановлено огорожу. Власне, це чи не найбільше спонукає представників громади співпрацювати з дніпровськими бізнесменами. Утім, після потужного зсуву занепокоєні й у владних кабінетах, тому зобов’язали керівництво кар’єру детально вивчити ситуацію.

— Мешканці Полупанівки пишуть листи до контролюючих інстанцій, правоохоронних органів. Наразі чекаємо на висновки експертів, — зазначив голова Скалатської об’єднаної територіальної громади Петро Савончак. — Геолог ПрАТ «Архітектурно-будівельна науково-проектно-виробнича корпорація по комплексній організації та регенерації середовища «Терно-КОРС» дав поверхневу оцінку ситуації і заспокоїв, що основний поштовх уже відбувся, далі причини зсуву буде вивчати спеціальна комісія. Можливо, зсув стався через значні опади. Те, чи буде працювати Полупанівський кар’єр надалі, залежить від висновків експертів, а також від позиції місцевих мешканців.

— Причиною зсуву може бути те, що від зими у кар’єрі почали інтенсивне видобування, а за тим не встигали вивозити висівку чи складувати її, — припускає депутат Скалатської об’єднаної територіальної громади Микола Качор. — Як запевняє керівництво кар’єру, норм видобування вони не порушили. Відомо, що вапняк постачають на металургійні підприємства України. Коли дніпропетровські інвестори прийшли в Полупанівку, кар’єр дихав на ладан. Вони привезли потужні комплекси і розгорнули видобування. Місцеві мешканці були задоволені, бо отримали роботу, село — певну фінансову підтримку. За минулий рік до бюджету громади від роботи Полупанівського кар’єру надійшло понад 6 млн. гривень. Проте нині усі занепокоєні, адже кар’єр за півкілометра від будинків. Відсів посунув 150-метрову смугу землі на 50 метрів вглиб городів. Невідомо, що чекати далі. Двічі відбувався збір мешканців села, із Дніпра приїжджав генеральний директор ТОВ ВК «Гірничодобувна промисловість» Володимир Авраменко, пообіцяв оплатити геологічну експертизу і повідомити про її висновки. Сподіваюся, все обійдеться, але в жодному разі не можна ризикувати, щоб раптом природа не обернулася проти людей…