Будуючи українську Україну…

Петро Порошенко, напевно, один з перших президентів, який у своїй практиці багато в чому опирається на важливі для патріотичного українця речі. При ньому в українській армії та силових структурах було запроваджено у якості офіційного вітання “Слава Україні!” Впроваджено зміни в освіті та медіапросторі, які покликані поширити вжиток української мови. Ухвалено окремі закони щодо визнання ролі вояків ОУН-УПА у становленні незалежної України. Почалася активна декомунізація географічних назв, усунення пам’ятників тоталітарного минулого і відновлення історичної справедливості. Запроваджені такі новації, як зміни у законі про освіту, що передбачають більш жорсткі умови щодо вивчення державної мови, зміни у законодавстві про медіа, що збільшують квоти україномовної продукції…

Усе це викликає шалений спротив Москви, її п’ятої колони в Україні та її сателітів за кордоном. Зокрема, питання освіти і мовних квот є одним з ключових,  що їх нам постійно закидає Угорщина, намагаючись заблокувати просування України до НАТО. Є і певні проблеми з Польщею щодо трактування спільної історії. Однак, попри це, президент Порошенко пішов на непрості кроки, часто вдаючись до жорстких відповідей нашим сусідам і внутрішнім опонентам.

До таких кроків належить і діяльність президента у питанні здобуття незалежності Української православної церкви. Якщо подивитися об’єктивно, то при чинному главі держави у гуманітарній сфері зроблено багато того, що собі у заслугу готовий поставити кожен націоналіст. Україна повертає свою історію, свою духовність, стає власне українською!

Руйнуючи міфи про «націоналізм»…

Тернопіль вважається одним з найбільш патріотичних міст України. За даними перепису 2001 року, Тернопільщина належить до регіонів з найбільшою питомою часткою українців. Наше місто було першим у багатьох процесах державотворення. Теми мови, традицій, культури, історії були і є пріоритетами для тернополян.

Це одна з причин, чому для свого передноворічного візиту Петро Порошенко обрав Тернопіль. Адже тут йому люди мають за що подякувати. Проте, ймовірно, є ще й інша причина. Це — руйнування міфу про нездатність націоналістів керувати господаркою. Такий міф і справді твердо вбивався в голови українців багато років як на високому політичному рівні, так і на побутовому. Напевно, кожен чув “великих експертів”, котрі говорили: “Економіка важливіша за мову. Спершу побудуйте економіку і подолайте корупцію, а тоді займайтеся історією”. Свідомо формувався міф, що націоналіст — це виключно той, хто тільки махає прапором і кричить “Слава Україні!”, а толку ніякого.

Тернопіль має зовсім інший приклад. Міський голова Сергій Надал, який представляє націоналістичне ВО «Свобода», зумів поєднати і правильні духовно-моральні цінності, і вміння успішно вести господарку. А ще — продемонстрував високу відповідальність. За даними авторитетного інтернет-порталу «Слово і Діло», сьогодні у Сергія Надала максимальний рівень виконання передвиборчих обіцянок серед усіх мерів обласних центрів. За час своїх двох каденцій він виконав 183 передвиборчі обіцянки, що приблизно на 20 % більше, ніж в Андрія Садового у сусідньому Львові, який активно позиціонує себе як “європейський мер” і має намір балотуватись у президенти. Окрім того, нещодавно на форумі Kyiv Smart City-2018, одній з головних подій у Східній Європі, Тернопіль переміг у номінації «Найкраща транспортна модель міста». Тернопіль став першим містом в Україні, де у громадському транспорті запроваджено “електронний квиток”. Місто регулярно потрапляє до різноманітних інвестиційних та економічних рейтингів як найбільш сприятливе для розвитку.

Самі ж тернополяни, згідно із соціологічними опитуваннями, що регулярно проводяться на замовлення Міжнародного республіканського інституту (США), визнають своє місто найбільш комфортним у різних сферах життєдіяльності, зокрема, таких, як безпека, екологія, доступ до різних послуг. У місті реалізовуються значні міжнародні проекти за підтримки ЄБРР, Світового банку і USAID, наприклад, створюється новий технопарк, здійснюються інноваційні енергетичні проекти.

Так, звичайно, Тернополю ще далеко до тих масштабів і можливостей, що їх мають Київ, Дніпро чи Львів, але і стартові умови, і потенціал зовсім різні. А головне — Тернопіль руйнує міфи про націоналістів, які не вміють керувати економікою. Сергій Надал — це приклад українського патріота, керівника, який вміє добре керувати господаркою. А приклад вдалого і ефективного управлінця, без сумніву, є позитивними і для президента, який сьогодні у своїй передвиборчій стратегії намагається опиратися саме на підтримку національно свідомих українців.

Йдучи перевіреним шляхом…

Утім, Петро Порошенко — не перший з віп-персон, хто обирає Тернопіль для візитів. Нещодавно наше місто відвідала Посол США Марі Йовановіч. Така увага посла найсильнішої країни світу є ознакою того, що тут справді є на що подивитися і є що показати. Посол самостійно “протестувала” нову систему оплати транспорту і відзначила її якість та зручність. Відвідала унікальний ярмарок вакансій, на якому міська рада виступила замовником тих спеціальностей та фахівців, яких найбільше потребують мерія і міське господарство, і у своєму виступі особисто подякувала міському голові Тернополя. Місто неодноразово відвідували і посланці інших держав та міжнародних інституцій. Нещодавно тут відбувся загальноукраїнський Муніципальний форум за участю прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та низки міністрів.

Міжнародна спільнота і київська влада бачать в особі Тернополя позитивний приклад. Команда чинного президента, очевидно, також оцінила значення таких громад, як Тернопіль, для демонстрації прикладів позитивних змін в Україні. І тому в ці передноворічні дні ми мали честь вітати у нашому місті Президента України Петра Порошенка.

З іншого боку, такі візити є позитивним знаком для місцевих громад, бо дають змогу місцевому самоврядуванню ще більше зробити для людей, оскільки є можливість зблизька обговорити з найвищим керівництвом держави проблемні питання і заручитися підтримкою. Отож, є всі підстави сподіватися, що візит президента буде корисним також для Тернополя і не обмежиться лише відкриттям ялинки.

Василь Бідний