До історії питання

Переведення Тернополя на екологічно чисті та альтернативні джерела енергетики не тільки актуальна вимога часу, а й зобов’язання нашого міста перед міжнародними політичними та фінансовими партнерами. Більше того, термомодернізація максимальної кількості об’єктів житлового і нежитлового фонду Тернополя — одне з основних передвиборчих гасел діючого міського голови Тернополя Сергія Надала. Тому мерія Тернополя з 2010 року постійно здійснює практичні кроки для забезпечення стовідсоткового обліку споживання теплової енергії будівлями, приєднаними до системи централізованого теплопостачання міста. Було запущено комплексну програму термомодернізації будинків. Але зрозуміло, що без повної відмови від дорогого газу нормального рівня енергоефективності не досягти, і мерія почала діяти.

Уже у липні 2012 року Тернопільська міськрада приєдналася до Європейської ініціативи “Угода мерів”, яка передбачає розробку та реалізацію Плану дій зі сталого енергетичного розвитку до 2020 р. Цей план передбачає скорочення викидів СО² на 20%, зменшення споживання енергоносіїв на 20% та збільшення використання альтернативних джерел енергії на 20%. Тобто переведення Тернополя на альтернативні джерела енергії також було вимогою західних партнерів нашого міста, зокрема ЄС.

«Альтернативні котельні» — 30% економії

Відповідно до ініціативи “Угоди мерів” у Тернополі був розроблений проект “Модернізація теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива”, який успішно пройшов громадські слухання і був затверджений рішенням сесії Тернопільської міської ради в складі програми модернізації (технічного розвитку) систем централізованого теплопостачання м. Тернополя на 2016-2020 роки. У рамках цієї програми було залучено інвестора та побудовано завод із переробки торфу на торф’яну крихту – сировину для котелень. Створено 50 нових робочих місць.  Цей проект також передбачає модернізацію діючих котелень, встановлення нового котельного обладнання в існуючих виробничих приміщеннях діючих котелень для спалювання фрезерного торфу.

Таким чином на альтернативному виді палива – торф’яній крихті — у Тернополі запрацюють сім котелень, які забезпечуватимуть теплом заклади бюджетної сфери і дозволять економити до 30% коштів. Особливо це буде актуально з 2017 року, коли фінансування шкіл, лікарень та дитячих садків повністю здійснюватиметься за кошти міського бюджету. Наразі у Тернополі вже працює така котельня на базі третьої лікарні, яка за попередній опалювальний сезон зекономила до 30% коштів.

100% екологічна безпечність

“Під час реалізації програми з модернізації теплогенеруючих потужностей котелень для використання альтернативних видів палива будуть повністю дотримані вимоги ЄС щодо шкідливих викидів та впливу на екологію.  Проект модернізації котельні не передбачає спалення торфу в брикетах, а під тиском і у вигляді “борошна”, саме паливо зберігатиметься в бункері, а котельня матиме спеціальні очисні установки, фільтри. Проект пройшов екологічну експертизу, в тому числі й щодо вимог ЄС, яка показала, що він не несе шкоди для здоров’я людей”, — зауважив начальник виробничо-технічного відділу КП “Тернопільміськтеплокомуненерго” Віталій Грубенюк.

Підтвердили цей висновок і в Інституті відновлювальної енергетики НАН України. “Торф дає у кілька разів менше викидів, ніж вугілля. Основним недоліком вугілля є наявність сірки. При спалюванні вугілля утворюються окиси сірки, які забруднюють атмосферу. А у торфі сірки дуже мало, тому викиди в атмосферу після спалювання торфу мізерні. Це екологічно чиста альтернатива дорогому газу”, – вважає старший науковий співробітник Інституту відновлювальної енергетики Національної академії наук Володимир Клюс.

Хто проти «торф’яної альтернативи»?

Незважаючи на велику як політичну, так і економічну вигоду для Тернополя та України від переходу на альтернативні джерела енергетики, у нашому місті знайшлися “активісти”, які протидіють цьому процесу. Щоб зрозуміти їхню мотивацію, треба зрозуміти, кому вигідно, щоб Тернопіль не відмовлявся від дорогого газу, мазуту та шкідливого вугілля з окупованих територій. Наразі видобуток, переробка, транспортування та продаж цих звичайних енергоносіїв контролюють великі фінансово-промислові групи (читай – олігархи). Тому інформаційна кампанія проти тернопільських котелень на альтернативних джерелах у місцевих та центральних ЗМІ не має вводити в оману простих тернополян. У Тернополі навіть оселились кореспонденти 24 каналу (власник — Андрій Садовий), які знімають піар-сюжети.

Після ухвалення у другому читанні Верховною Радою (вже прийнятий у першому) законопроекту № 4334 щодо стимулювання виробництва тепла з альтернативних джерел енергії місцеві органи влади отримують законну можливість опалювати “альтернативою” й житлові будинки (наразі лише соціальні та комунальні будинки). Це означає, що всі тернополяни отримають змогу платити за опалення на 30 % менше.

Лічильники тернополянам потрібні лише разом з ІТП

А тим часом мерію критикують за неналежне встановлення лічильників обліку тепла у багатоквартирних будинках. Однак у цьому питанні позиція мерії та міського голови тверда: лічильники потрібні тернополянам лише разом з індивідуальними тепловими пунктами. Причина такої позиції дуже проста. Більше 40 % приватних квартир тернополян обладнані індивідуальними системами опалення. При встановленні лічильників на будинки власники цих квартир будуть змушені платити за тепло більше, тому для вирішення цієї проблеми потрібен комплексний підхід. І він уже реалізовується.

Тернопіль поступово переходить на сучасну двотрубну систему централізованого теплопостачання зі 100% приладним обліком та автоматичним керуванням споживання теплової енергії на рівні кожної окремої будівлі залежно від поточних потреб споживачів. Тобто люди мають платити лише за тепло, яке споживають.

Для цього у Тернополі розроблено інвестиційну програму встановлення у місті індивідуально-теплових пунктів (ІТП) та приладів обліку тепла за грантові кошти:

— міське підприємство теплопостачання за рахунок власних коштів обладнало автоматизованими ІТП 82 будівлі системи освіти міста, з них 37 ІТП включно з приладами обліку теплової енергії. Використано фінансовий лізинг обладнання;

— укладено угоду гранту з Фондом Е5P на суму 4,6 млн. євро зі встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 287 багатоквартирних житлових будинках, термін  виконання робіт – 2017-2018 рр.;

— укладено кредитний договір з Фондом Чистих Технологій на суму 8,15 млн. доларів США зі встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 430 багатоквартирних житлових будинках, розроблені та перебувають на погодженні тендерні документи за цим договором; плановий термін виконання робіт – 2017-2018 рр.;

— укладено попередній договір гранту з корпорацією НЕФКО на суму 300 тис. євро, проведено конкурс та визначено виконавця робіт “під ключ” зі встановлення автоматизованих ІТП включно з приладним обліком у 10 багатоквартирних житлових будинках, термін виконання робіт – 2017 р.

Простіше кажучи, це означає, що засоби обліку встановлюються у тернопільських багатоквартних будинках переважно за гроші західних донорів з обов’язковим встановленням ІТП. Це дозволяє всім тернополянам менше платити за опалення.

Саме створення всіх умов для того, щоб тернополяни менше платили за опалення, є головним завданням всієї політики термомодернізації та енергоефективності мерії Тернополя. Це розуміють у Києві, це розуміють закордонні партнери нашого міста, це розуміє й громада Тернополя.