Більше двох років слідчий Чортківського районного відділу поліції Роман Савчук добивається в суді справедливого покарання місцевого молодика Валерія Моспана. Останній відомий у спортивних колах, неодноразово мав проблеми із законом, а якось «прославився», розтрощивши серед білого дня обмежувач руху в центрі Чорткова. Інцидент між правоохоронцем і чортківським «фраєром» стався 24 грудня 2017 року в приміщенні нічного клубу «Парк клаб». Валерій Моспан побив Романа Савчука, помстившись через конфлікт, що був між ними незадовго до того і стосувався роботи правоохоронця. Після прилюдного побиття та приниження слідчий написав заяву в поліцію. Стосовно Моспана було порушено кримінальне провадження. Два роки справу слухав Чортківський районний суд, завдяки дивній «турботі» прокурора статтю про «хуліганку» перекваліфікували на «побої і мордування», суттєво пом’якшивши вину підсудного. Замість тюрми, яка «світила» Моспану, «гуманний» суд покарав його смішним штрафом.
«Ти — галімий мєнт! Покажу тобі, як жити!»
21 лютого цього року Чортківський районний суд виніс вирок — визнав Валерія Моспана винним у побитті Романа Савчука і наклав штраф 765 гривень і 5 тис. гривень моральної компенсації. З таким «м’яким» покаранням не погодився потерпілий і подав апеляційну скаргу.
— Восени 2017-го я виїжджав у складі слідчо-оперативної групи на розкриття злочину, — розповів Роман Савчук. — Місцевий чемпіон із фрі-файту тоді спричинив важкі тілесні ушкодження (переламав череп) одному юнакові. Потерпілого доставили до лікарні, я приїхав туди, щоб дізнатися про його стан. У медзакладі зібралися спортсмени, серед них був Валерій Моспан. Він не допускав мене до лікаря, між нами відбулася перепалка. «Що ти за один, що я тебе не знаю?» — буркнув Моспан. Я викликав службу охорони. «Зловлю — поламаю!» — пригрозив мені.

Минуло два-три місяці, до мене приїхав у гості товариш із Києва, і ми з ще одним моїм другом пішли до клубу. Не встиг я зайти, може, зо п’ять хвилин побув, як раптом охоронець із компанії Моспана вказав йому на мене. «Ти тут не будеш!» — підійшов до мене «фраєр» і зловив за горло. Потім із п’ятьма охоронцями силоміць викинули мене з клубу. Яке мали право і які підстави так чинити? Досі невідомо. Я оплатив за вхід, був абсолютно тверезий, спокійно спілкувався з друзями. Суд так і не встановив, які були повноваження Моспана у тому нічному клубі, адже він офіційно не працевлаштований там охоронцем. Але на тому інцидент не закінчився. «Фраєр» вийшов на вулицю і почав шукати мене. За ним вибігли охоронці, зловили мене. Моспан розігнався і вдарив мене ногою. «Ти знаєш за що! І в цьому закладі відпочивати не будеш!» — заявив. З розмаху завдав мені ще три-чотири удари рукою і ногами в ділянку грудей і живота. А на останок так вдарив, що я перекинувся через лавку… «Ти — галімий мєнт! Мусор! Ти в Чорткові не будеш. Покажу тобі, як треба жити», — почав принижувати мене. З клубу вийшло багато молоді, дивилися на все це…
«Моспан принизив не лише мене, а всю поліцію»
Роман Савчук був весь закривавлений, не став щось з’ясовувати з Моспаном, відразу подався з товаришем додому. Наступного дня прийшов у райвідділ поліції і написав заяву. Правопорушника затримали, обрали міру запобіжного заходу — домашній арешт. Було порушено кримінальне провадження за ч.3 ст. 296 КК України, зібрано належні докази, зокрема, й записи з відеокамер.
— Справа дійшла до суду, але чомусь прокурор раптом вирішив перекваліфікувати на ч. 1 ст. 126 КК України. Якщо за 296 статтею обвинувачуваному загрожувало від двох до п’яти років тюрми, то за 126 статтею — штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін до двохсот годин, або виправні роботи на рік. А це суттєва різниця. Суддя Василь Парфенюк підтримав клопотання прокурора про перекваліфікацію. Підсудний визнав свою вину за статтею 126. Цікаво, з яких причин і спонукань процесуальний прокурор, який має відстоювати інтереси потерпілого, без будь-яких вагань здійснив перекваліфікацію, а суддя з нею погодився? Як слідчий з досвідом вважаю, що все це необґрунтовано. Я та мої колеги направляли до суду чимало справ щодо хуліганських дій, ніхто їх не перекваліфіковував. У моєму випадку був упереджений і необ’єктивний розгляд справи. Суд взяв до уваги тільки покази обвинувачуваного і його свідків, які стверджували, нібито я був нетверезий. Якби був нетверезий, то мене би при вході не впустили. Це все вигадки, щоб захистити підсудного. Покази моїх свідків суд не врахував. Відео не повважав належним доказом. Хоч обвинувачений визнав, що на записі він завдав мені ударів, але пояснив, що лише «штовхнув». У вироку суддя написав, що неможливо встановити особу, яка завдає тілесні ушкодження. Дії Моспана можна було взагалі кваліфікувати за статтею 345 КК України — погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу. Він побив мене через конфлікт у лікарні, коли я виконував свої службові обов’язки. Це була своєрідна помста. Суд абсолютно не взяв до уваги, що між нами раніше була перепалка, це одна з кваліфікуючих ознак хуліганських дій, а ще — винятковий цинізм, спричинення тілесних ушкоджень, пошкодження майна. До речі, Моспана раніше притягали до відповідальності через хуліганські дії, незаконне поводження зі зброєю, але тоді він обійшовся умовним терміном. Нині в суді слухають кримінальну справу щодо його незаконної діяльності гральним бізнесом. Цей чоловік не зважає на закон. Категорично не погоджуюся з вироком суду по моїй справі. Домагатимусь справедливого вироку в апеляційній інстанції. Мені не потрібна навіть моральна компенсація від цього «фраєра», просто хочу, щоб його справедливо покарали, інакше він буде думати, що йому завжди так легко все має сходити з рук. Моспан принизив не лише мене, а всю поліцію.