Учасники заходу обговорювали перспективи розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, а також цікавилися змінами, які чекають на підприємців у 2020-ому році. Тема конференції звучала так: «Почни з малого — досягнеш більшого!». Організатори заходу — Світова федерація товариств із захисту прав споживачів, за інформаційного супроводу СІРЕ та Української ради бізнесу.

Конференція була надзвичайно цікавою. Представники бізнесу виступали емоційно, аргументовано, з розумінням того, у якому складному світі доводиться для одних починати власну справу, а для інших продовжувати її розвивати. Зі зміною влади вітчизняний бізнес очікує змін на краще. До речі, нещодавно сам прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав, що “всі ми повинні бути підприємцями”. Отож, прем’єр та його команда мали б виробити комфортну стратегію для розвитку цього середовища (цифри свідчать, що в Україні пів мільйона зареєстрованих малих підприємців, а це 77% від їх загальної кількості).

Зрештою, питання існування малого та середнього бізнесу ніколи не стояло так гостро, як зараз, адже зачіпає мільйони людей та їхні сім’ї. Не секрет, що малий бізнес потерпає від цілого ряду проблем — низького попиту на продукцію через застарілі технології, браку кваліфікованих працівників, рівня податків, частих змін у законодавстві, корупцію. Та, попри все, за дослідженнями 2019 року 38% українців хочуть розпочати власну справу.

Від розчарування до надії, або Як змінити кількість «лайків» у соцмережах на кількість доларів у кишені?

Тон і настрій конференції задав поляк Томаш Мурас, який впродовж семи років очолює Раду директорів Української асоціації прямого продажу.

Виступ Томаша Мураса змусив серйозно задуматися над перспективами ведення бізнесу у сфері прямого продажу в Україні. (Прямі продажі — це безпосередній контакт між продавцем і споживачем шляхом організації зустрічей та презентацій). Власне, індустрія прямих продажів, на переконання Томаша Мураса, є барометром, який визначає загальний клімат для підприємництва. Бо там, де гарні умови для малого та середнього підприємництва, економіка загалом добре працює. Джерелом цієї індустрії є США, де 19% економіки працює у цьому сегменті, у Китаї — 17%, Японії — 9%, Південній Кореї — 9%, Бразилії — 7%, Німеччині — 5%, Франції — 3%, Англії — 2%, Італії — 2%, Польщі — 1%.

Хотілося б, щоб і Україна була у цьому списку, адже в Україні у цій індустрії задіяно 50 тисяч фізичних осіб, користуються продукцією мільйон клієнтів, обіг грошей у цій сфері сягає
8 млрд. гривень. І це при умові, що двадцять років тому в Україні був лише стовідсотковий імпорт продукції. Нині ж українські компанії уже готові вийти на ринок прямих продажів, однак… Українці, як з’ясувалося, не довіряють виробам під маркою «зроблено в Україні». Тому одне із завдань уряду — змінити ставлення громадян до власного виробника. До речі, серйозні дослідження показали, що загалом в українському бізнесовому середовищі панує розчарування, однак є певні сподівання, що нова влада змінить правила гри. Тому не дивно, що найчастіше вибором українців стає еміграція. А це свідчить, що існує серйозна проблема довіри до влади. За статистикою, малому чесному бізнесу довіряє 63% людей і тільки 8% довіряють олігархам. Отже, потенціал для розвитку малого бізнесу очевидний.

І ще один аспект. Сучасна економіка перекочовує в інтернет та соціальні мережі. Вперше в історії людства стаються такі зміни, які проходять швидше, аніж ми здатні їх осмислити. Це змінює клімат для приватного бізнесу. За статистикою, 80% великих компаній співпрацюють з 25-35% фрілансерами та фоловерами. Ми не знаємо, як ці зміни впливають на фізіологію людини та на її мозок, але знаємо, що в цей віртуальний поїзд треба встрибнути. І тому перед бізнесменом стоїть головне завдання — перетворити потік лайків у мережах на потік грошей у кишені.

Тренди малого бізнесу

 Своїм бізнесовим досвідом на конференції поділилися підприємець з Тернополя Тарас Демкура, який нині є викладачем і віцепрезидентом Міжнародної торгової палати, та Маргарита Січкар — відома блогерка й столична рестораторка. Теми виступів — нові тенденції у веденні малого бізнесу. Запорукою успіху, зі слів пані Маргарити, має бути принцип ведення бізнесу “від душі”, а не заради великих грошей, що характерно для великого бізнес.

На думку пана Демкури, його 30-річний підприємницький досвід свідчить, що Україна та українці мають велику перспективу у цьому напрямку. Хоча, зі слів Надії Бедричук, виконавчого директора Української асоціації прямого продажу, підприємцям потрібна визначеність, бо досить складно починати бізнес в умовах «турбулентності», коли правила гри постійно змінюються. Малий бізнес сподівається на покращення умов роботи та позбавлення від зайвої фіскалізації там, де це економічно недоцільно.

Досвід французів

Гості із-за кордону розповіли про свій досвід. Зокрема, пан Жак Коснефрой, виконавчий директор Світової федерації асоціації прямого продажу, стривожено констатував, що у Франції безробіття сягнуло 9%, до того ж інтернет підірвав торгівлю – 70% французів  купують брендові речі винятково в інтернет-магазинах. Як діяти малим підприємцям у таких умовах? Вихід знайшли у тому, що почали навчати людей. У 2010 році з Міністерством освіти і фінансів домовилися про проєкт «мініосвіти». Держава зобов’язувалася фінансувати навчання, а асоціація прямого продажу обіцяла за 3 роки забезпечити роботою 100 тис. осіб. Серед новачків бізнесу опинилися родини військових, інваліди. Так почали готувати лідерів-керівників до роботи у сфері прямих продажів. Нині
12 тисяч французів мають фахову підготовку. Для тих, хто має великі амбіції, є можливість здобути ступінь магістра з маркетингу у сфері прямого продажу.

Правила для малого українського бізнесу на 2020 рік

 На цю тему дискутували з Ярославом Железняком, заступником голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Романом Гопцієм, старшим менеджером Офісу підтримки реформ при Міністерстві фінансів України, Олегом Гетманом, координатором Економічної експертної платформи. Ярослав Железняк розповів про удосконалення законодавства для ФОП.

Однією з тем дискусії стали досягнення кампанії Національної бізнес-коаліції щодо прийняття ряду законопроєктів на виконання ТОП-10 пріоритетів бізнесу. Зокрема, запровадження безкоштовних РРО у смартфонах, об’єднання звітности ЄСВ та ПДФО, впровадження єдиного рахунку для сплати податків. Отже, короткі тези від посадовців.

Роман Гопцій: «Попри те, що революційні закони про програмне РРО сприймаються крізь призму фіскалізації, їх головна ідея – відкриття нових можливостей. Єдиний спосіб змінити відносини платника податків і податкового органу – зробити це через діджиталізацію і виключення людського впливу». Він також наголосив, що бізнесу буде надано безкоштовне програмне забезпечення у тестовому режимі – для ознайомлення і внесення пропозицій щодо покращення роботи.

Олег Гетман зазначив, що парламент прийняв багато позитивних законів, зокрема щодо об’єднання звітності з ПДФО та ЄСВ, запровадження єдиного рахунку для сплати всіх податків, підняття граничних порогів для 2 групи ССО, ліквідація обов’язкового ведення КОРО тощо. В той же час є й кілька норм, які потребують змін, зокрема щодо тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО. Олег Гетман навів приклади 6 країн Європи, у яких також є спрощені системи та досить значні винятки для застосування РРО.

Отже, надія є!