Пані Олена телефонує координаторці ініціативи по захисту прав депортованих зі сльозами на очах. Жінка вірить, що їхню трагедію можуть врешті визнати на державному рівні. Справа в тому, що законопроєкт про визнання примусово виселених українців депутати ВРУ прийняли в першому читанні. Тепер депортаціям 1944-1951 рр. можуть нарешті надати політичну оцінку та компенсувати людям втрачене у ті страшні часи майно. Справа, над якою так активно працює Українська Галицька Партія, товариства депортованих, юристи та просто українці, яким ця тема болить, виходить на фінішну пряму. Це вже перемога для самих депортованих та їхніх нащадків. Залишилося проголосувати законопроєкт у другому читанні. Це важливо, бо там йдеться про матеріальні компенсації втраченого майна депортованим та їхнім нащадкам.

На сесії Верховної Ради України за документ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки» проголосували 294 народних депутати, проти – один, семеро утрималися. Це означає, що тема депортації не втрачає своєї актуальності і стосується сотень тисяч українців.

Крім того, 297 парламентарів підтримали скорочення терміну підготовки проєкту до другого читання вдвічі, тобто завершити прийняття закону депутати зможуть орієнтовно через два тижні.
“Наша команда тривалий час боролася за те, аби депортованих визнали: підготували з товариствами звернення до президента і парламенту, організували збір “живих” підписів під цим зверненням, розповідали про трагедію депортації українцям, — каже Ірина Яремчук, координаторка ініціативної групи з визнання депортованих українців у 1944-1951 роках, голова Тернопільської міської організації Української Галицької Партії. — Верховна Рада в першому читанні підтримала закон про визнання депортованих! Це — перший крок до великої перемоги!”

“Наші основні вимоги: компенсації мають розраховувати від вартості втраченого майна. Ми пропонуємо 20 відсотків. І щоб ці компенсації могли отримати не лише депортовані, а й їхні нащадки. Українська Галицька Партія і товариства депортованих наполягають, щоб Верховна Рада врахувала інтереси людей! Є побоювання, що депутати все зведуть до разової допомоги. Натомість ми вимагаємо, щоб основні норми чинного закону про депортованих за національною ознакою поширювались також на українців, депортованих із Закерзоння”, — резюмує Ігор Предко, дослідник, активіст Української Галицької Партії.

Саме громадська небайдужість та зацікавленість темою великої кількості людей дала результат. Проте боротьба триває. Потрібно об’єднувати зусилля заради спільної перемоги. Якщо ви теж прагнете відновлення справедливості — пишіть листа до Президента України та ВРУ із вимогою визнати примусово переселених українців у 1944-1951 рр. та справедливих компенсацій.

Якщо вам болить тема депортованих, хочете долучитися до ініціативи — контактні телефони: Львівська область — (068) 77-11-669, Івано-Франківська область — (097) 30-92-203, Тернопільська область та інші міста України — (068) 96-23-882.

Ольга Кізюк