Чи дала децентралізація громадам гроші?

Як маніпулюють: “Децентралізація дала багато грошей громадам, а тому будь-хто міг би стати добрим мером”, — стверджують пригодовані експерти з групи підтримки попередньої влади. Зокрема, така заява прозвучала в одному з телеефірів від представника партії п’ятого президента у Тернополі.

Як є насправді: Від децентралізації місцеві громади отримали здебільшого додаткове фінансове навантаження. Зокрема, Тернопіль у 2020 році на освіту, охорону здоров’я витрачав з міського бюджету близько 60 млн. грн.

Основою урядової стратегії Гройсмана було перекладання фінансової відповідальності на регіони та міста. Держава залишає за собою фінансування винятково педагогічних працівників. Тобто зарплати працівників, які не є педагогічними працівниками, оплата енергоносіїв, фінансування всіх позашкільних освітніх закладів, художніх, музичних, спортивних шкіл «лягли на плечі» місцевої влади.

При цьому уряд за період т.з. «децентралізації» роками не виконував своїх зобов’язань з перерахунку грошей на зарплати вчителів та медиків з державного бюджету до місцевого. У багатьох містах України зарплату просто не платили. У Тернополі, завдяки позиції міського голови Сергія Надала, з бюджетниками розраховувалися завжди, навіть коли “нагорі” забували перерахувати гроші. Це була принципова позиція мера Тернополя, про яку він сказав в інтерв’ю одному з поважних видань, бо від медицини залежить здоров’я тернополян, а від освіти — їхнє майбутнє.

Як центр обкрадає Тернопіль: Треба розуміти, коли чуєте про “здобутки децентралізації” і неважливість місцевого самоврядування, це неправда, яку можна спростувати елементарними математичними діями. З року в рік місто має видатків на суму 670 млн. грн., а додаткових доходів — 384 млн. грн. Місто отримало додаткових витрат майже у два рази більше, ніж додаткових доходів.

Більше того, за перше півріччя 2020 року міністерства і відомства вивели додатково з бюджету Тернополя 60 млн. грн. Виходить, що не Київ дотує Тернопіль, як говорять деякі горе-політики та економісти, а центральна влада обкрадає тернополян. Не лише не дає, а й витягує кошти з міста. А ці гроші могли піти на ремонтні роботи та нові інфраструктурні об’єкти.

Збереження стабільної роботи усіх комунальних служб, освітніх та медичних закладів, транспорту напряму залежало від вміння керувати наявними ресурсами. Тернополю пощастило, бо мер добре розуміється на господарстві і фінансах. Але так є не всюди.

Чи відрізняються «наступники» від колишніх?

Виникне логічне запитання: “Чи змінилася ситуація з приходом нової команди?” Абсолютно ні. Проблеми залишаються ті ж самі. Візьмемо два яскравих приклади, особливо важливі для тернополян.

Перший — це будівництво Гаївського мосту. Гроші “на папері” виділяли на нього кілька разів. Про це будівництво багато говорили як представники попередньої, так і нової “зеленої” команди. Однак міст і далі будується за кошти бюджету Тернополя. Жоден уряд не виконав своїх зобов’язань, ані теперішній, ані колишній.

Другий — це протидія пандемії коронавірусу. Тернопіль витратив на закупівлю медикаментів, підтримку лікарів сумарно майже 60 млн. грн. З державного бюджету не отримав нічого.

Натомість було кілька спроб забрати кошти з місцевого бюджету. У березні через недолугі рішення парламентарів місцеве самоврядування України, яке несло основні витрати по боротьбі з хворобою, ледь не втратило 9 млрд. грн. Відбувалося все це на фоні тотального недофінансування медицини.

Які висновки?

• Формально децентралізація дала кошти громадам. Але не відбулося глибоких політичних змін. Центральна влада і надалі хоче контролювати громади і не дає їм фінансової свободи.

• Різниці між колишніми і теперішніми немає. Вони діють однаково. Кожен уряд намагається обмежити ресурси місцевих громад.

• Там, де був і є добрий місцевий керівник, як в Тернополі, вдається зберігати порядок і стабільність. Де такого керівника нема — там проблеми.

Тож, коли черговий “експерт” з Києва розкаже, чому вам добре жити у Тернополі, варто добре подумати і порахувати, чи каже такий експерт правду, чи працює на когось.