Починали з двох соток землі, нині обгородили для своєї живності 17 сотих. На їхній фермі — 5 тонн равликів виду Helix Aspersa Muller. Подружжя налагодило виробництво делікатесів із равликового м’яса й ікри, у планах — багато цікавих напрямків «слизького» бізнесу. Їхня продукція є в магазинах у Тернополі, в районах, смачне дієтичне м’ясо у них закуповують ресторатори. Кілька сімей з Тернопільщини, які вирощують равликів у невеликій кількості, здають сировину «Дідові Джозефу». Іванна Бейдель є виконавчим директором ГО «Українська асоціація виробників равликів». Своїм досвідом вирощування равликів Андрій Свірський поділився з читачами «НОВОЇ…».

— Андрію, чому саме равлики і чому «Дідо Джозеф»?
— Два роки тому перед нами постало питання: залишатися в Україні чи їхати на заробітки за кордон? Взялися шукати цікавий бізнес-проєкт. Спершу думали вирощувати малину, але якось натрапили на інформацію про равликів. Гугл почав нам підтягувати все більше пропозицій на цю тему (сміється, — авт.). Познайомилися з фермерами з Тернопільщини, які вирощують равликів. Закупили молодняк, засіяли поле рослиною перко, підвели полив, загородили. Дерев’яні щити розмістили на землі під кутом 45 градусів. Ми горіли справою, але раптом спіткало лихо — злива затопила наше поле. Щити і равлики плавали. Таке було вдруге за двадцять років у тій околиці. Коли вода зійшла, збирали равликів. Утім, наприкінці року ми все ж показали хороший результат: увійшли до десятки кращих у відсотковому співвідношенні з 30 фермерів нашої області, які належать до «Української асоціації виробників равликів».
Взимку 2018-го ми орендували будиночок у «Файному зимовому містечку» — частувати людей стравами з равликів. Побачили сенс у переробці м’яса на готовий продукт. Торік зайняли равликами 17 сотих городу. Довго шукали свою «фішку», щоб вирізнятися на ринку. Почали виготовляти маринованих равликів у склотарі. Знайомий шеф-кухар розробив нам рецепти. Консервний завод у Дубні запустив лінію нашої продукції. Завдяки співпраці з їхніми технологами ми отримали хороший продукт, який представляємо на міжнародних виставках. Назва «Дідо Джозеф» — на честь покійного дідуся моєї дружини Йосифа. Щоправда, ми трохи модернізували ім’я (сміється, — авт.). На нашому логотипі — стилізоване зображення діда Йосифа. Нині на обійсті в Угорську живуть бабуся Рая і дід Василь, які дали нам клаптик городу, підтримують у всьому.
— Як вони сприйняли вашу ідею з равликами, адже в селі здебільшого вирощують свиней, кролів, курей?
— Позитивно! Допомогли довести все до ладу. Равликова ферма для села — це дивина. Коли затопило наш город, ми збирали равликів по усіх усюдах. Місцеві мешканці перейнялися — ще довго приносили нам «чужих» виноградних равликів (сміється, — авт.). «Від вас повтікали!» — казали. Сусідський хлопчик усе літо носив нам равликів. Ми давали йому за це кілька гривень (сміється, — авт.). Дитині було цікаво! Місцеві чоловіки жартували, що якщо з’їдять равлика, то потім із ними друзі не захочуть з одного келішка пити (сміється, — авт.). Жінки на початках із огидою дивилися на страви з равликів, а потім посмакували. Якось до нас прийшло багато гостей, ми поставили на стіл мариновані і солені равлики. Усім сподобалися! Власниця місцевого магазину погодилася взяти нашу продукцію на продаж. Приїжджали до нас майстри з водоканалу з Шумська, пригостили їх равликами. Тепер, як тільки бувають у селі, замовляють порцію. У Шумську в піцерії печуть піцу з нашими маринованими равликами. Нам із дружиною теж дуже подобається м’ясо равлика.

— Які страви готуєте? Чим корисне равликове м’ясо? 

— Фаршировані і мариновані равлики, випічку і крем-суп із равликів, канапки з равликами, мариновану равликову ікру… Рецептів багато! М’ясо равлика поживне, збагачене білком, низькокалорійне. У 100 г продукту — 18,7 г білка, 0,6 г жиру, 0,5 г вуглеводів. Вирощуємо равликів виду Helix Aspersa Muller, в яких найніжніше м’ясо.

— Чи важко доглядати за равликами?
— Кажуть, що равликовий бізнес — для ледачих, але насправді це копітка праця. Якщо влітку достатньо лише годувати равликів, зрошувати ділянку, то навесні й восени багато роботи. Потрібно засіяти траву, боротися з комахами і гризунами, будь-яка хімія недопустима. Цікаво, що щур, коли добирається до равлика, вигризає його печінку з кінця завитка мушлі. Ставимо механічні пастки. Під час розмноження равликів пензликом вибираємо кожну ікринку з торфу. Восени збираємо і сортуємо равликів, миємо, тиждень сушимо і перевозимо на зиму в спеціальне приміщення, де вони впадають у сплячку.
— Скільки разів на рік вони відкладають ікру?
— Равлики — гермафродити, після спаровування вагітні обоє. Відкладають ікру від 3 до 8 разів на рік. Коли починають спарюватися, розставляємо чашки з ґрунтом, вони зариваються туди і відкладають ікру. Потім забираємо чашки і вибиваємо вміст, як пасочки. Ікру поміщаємо в лотки, в яких вона в певних умовах дозріває, за два тижні вилуплюються мальки.
— Як впильнувати равликів, щоб не розповзлися городами?
— Використовуємо сольовий бар’єр — розставляємо таблетки вздовж бордюрів огорожі. Але навіть попри це вони вмудряються втекти з ферми. Равлики хитрі! Відправляють найслабшого на певну смерть — той гине на сольовому «кордоні», а решта переповзають через нього на волю.
— Равлики не створюють ні шуму, ні особливого руху — тиха ферма…
— Насправді равлики не такі вже й повільні. Коли виходимо на збір — утікають дуже швидко. Водночас вони ледачі. У розпліднику є 40-сантиметрова шторка, по якій равлики повзуть вверх до годівниці. Нерідко на одного равлика вмощуються зо п’ять інших, і він тягне їх догори.
— Наскільки вирощування равликів перспективний вид агробізнесу?
— Або вирощуєш у величезних обсягах і береш кількістю, або переходиш на виробництво готового продукту, тоді маєш гарний дохід. На малих обсягах великих грошей не заробиш. Заохочуємо людей починати вирощувати равликів, закликаємо до партнерства — будемо закуповувати сировину.
— Яка ціна на равликове м’ясо? Де реалізовуєте продукцію?
— Кілограм філе равлика вартує понад 600 гривень. Це значно дорожче від свинини чи телятини. Але равликове м’ясо надзвичайно поживне, тому ціна виправдана. Постачаємо продукцію до Тернополя в «Самогонну ресторацію», «Jan Amor». З нами погодилися співпрацювати вісім магазинів в обласному центрі, зокрема, мережа «Базилік». Ведемо перемовини з київським ресторатором Дмитром Борисовим. Спільнота «Медові брати» погодилася популяризувати наш продукт у Франції. Ми стараємось підтримувати різні спортивні події. Нещодавно були партнерами міжнародного турніру з армспорту Кубок Пушкарів. Пригощали спортсменів равликами. Наших равликів смакував і Василь Вірастюк. «Якби не знав, що равлики корисні, ніколи в житті їх не їв би. Але мушу, щоб бути сильним!» — жартував він.
— Чи зіткнулися з труднощами під час карантину?
— Через карантин призупинили розробку ще одного продукту — снеків із равликів. Одеські технологи виготовили нам пробну партію — вийшла «бомба»! Снеки корисні для спортсменів, людей, які ведуть здоровий спосіб життя. У планах — налагодити виготовлення пельменів із равликів. Маємо проєкт постачання маринованого м’яса до Данії. Ідей багато, головне, щоб равликів у нас ставало все більше — вирощуємо їх з любов’ю!