1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 9 листопада 2017 року «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до нього здійснюватиметься перехід на нові договірні відносини між виконавцями комунальних послуг і споживачами. А ще Кабмін України затвердив постанову №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», яка набрала чинності 4 вересня цього року.

Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та надавачами комунальних послуг:

• індивідуальний договір квартири, тобто кожен споживач укладає прямі договори з постачальниками послуг (облік наданих послуг при цьому здійснюється на вході в будинок і на вході у квартиру);
• індивідуальний договір будинку, при якому мешканці будинку вибирають уповноважену особу для взаємодії з постачальниками послуг (облік наданих послуг здійснюється лише на вході у будинок);
• колективний договір, при якому мешканці будинку вибирають управителя або керуючу компанію, і вже вони за дорученням співвласників укладають договори з виконавцями комунальних послуг;
• ОСББ укладає угоду від імені всіх мешканців будинку.

Для укладення договору необхідно:

По-перше, скликати збори співвласників багатоквартирного будинку (порядок проведення регламентується Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (стаття 10). Ініціювати збори можуть троє співвласників (тобто зібралися троє сусідів – і оголосили про їх проведення). Якщо двічі мешканці будинку не збираються, протокол щодо обрання моделі договору можна скласти методом опитування, обійшовши квартири.

По-друге, мешканці мають обрати модель договору про теплопостачання. Рішення про договірні відносини вважаються ухваленими, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

По-третє, на зборах треба обрати уповноважену особу  (за умови обрання колективного договору). Ця особа стає своєрідним посередником між підприємством (надавачем послуг) і мешканцями. Далі потрібно оформити протокол зборів співвласників (загальна форма документа затверджена наказом Мінрегіону №203 від 25 серпня 2015 року). Далі з ним треба звернутися до виконавця послуг для укладення угоди (угод – якщо обрали індивідуальну модель відносин). Тут треба акцентувати: навіть якщо обирається індивідуальний типовий договір, треба скликати збори, про які згадано вище, і за це має проголосувати більшість.

Проте це лише роз’яснювальна робота – працівники підприємств-надавачів послуг не мають права організовувати збори замість споживачів, останні мають робити це самі. І в разі, якщо до 1 травня 2020 року співвласники багатоповерхівок не визначаться із типовими договорами, з ними автоматично укладуть індивідуальні (без обслуговування внутрібудинкових мереж).