У понеділок, 30 жовтня, неподалік Києва кілери розстріляли автомобіль, у якому їхали добровольці-захисники України Аміна Окуєва і Адам Осмаєв. Їх розстріляли цинічно і нахабно на залізничному переїзді з автоматичної зброї. Аміна загинула, куля влучила їй у голову. Адам, поранений у ногу, вижив і тепер у лікарні…

І знову представники влади та силових структур наввипередки кричать про «російський слід», «руку Кремля», «московські спецслужби» і «справу честі». Турчинов пішов ще далі, заявивши, що «ворог має відповісти за вбивство нашої сестри».

Після вбивств журналіста Павла Шеремета, російського дисидента Дениса Вороненкова, кількох українських високопоставлених спецслужбістів та патріотів, низки вибухів  стратегічних складів з боєприпасами та недавніх замахів на Ігоря Мосійчука, а тепер і на подружжя чеченських патріотів (і це далеко неповний перелік терактів) всі ці заяви звучать банально і тупо. «За 18 років роботи в гарячих точках не пригадую країни з такою щільністю замовних вбивств та диверсій, як у нас тепер. І це відбувається на умовно мирній території. Люди, бережіть себе», — написав на своїй сторінці у соцмережах журналіст ТСН Андрій Цаплієнко.

Так, хіба що берегтися самим, адже складається враження, що в країні не працює жодна структура — ні владна, ні правоохоронна, ні розвідувальна, ні безпекова. Знову, очевидно, для замилювання очей, злочинців «пошукають» кілька днів, оголошуючи різні версії, і спустять на гальмах.  Підривники та вбивці просто сміються з українських візаві, їм ніхто не заважає виконувати свої чорні справи. Більше того, на думку відомого політика Дмитра Корчинського, ще й допомагають: «Вбивцям Аміни не довелося проповзати по-пластунськи через український кордон, ховаючись від українських прикордонників. Вони спокійно сіли на поїзд “Москва — Київ” і проїхали з комфортом. Поїздом “Київ — Москва” з комфортом і поїдуть назад. Їм не довелося підробляти українські паспорти. Їх без проблем пропустили по московитських. Їм не знадобилося у центрі підготовки диверсантів вчити українську мову, щоб замаскуватися в київському натовпі. Тут всі розмовляють московською. Вбивці Аміни добре підготувалися. Їм допомагали співчуваючі і поплічники, які діють вільно, не ховаючись. Бо нема від кого ховатися. Обшуків і арештів київської «вати» знову не станеться, тому вбивці Аміни безпечно переночують вдома у Льовочкіна, Мураєва чи Гужви. Тільки подиву гідними лінощами ФСБ і ГРУ можна пояснити те, що теракти в Києві здійснюються не щодня».

На превеликий жаль, з цим важко не погодитися…

Хто така Аміна Окуєва?

Загиблу Аміну Окуєву до прийняття ісламу звали Наталею Никифоровою,
а народилася вона в Одесі

Чеченка українського походження

У мережі поширена інформація, що Аміна Окуєва — чеченка, однак насправді це Наталя Никифорова — українка, яка народилася в Одесі і закінчила Одеський університет імені Мечникова.

Зміна прізвища та прийняття ісламу

У 2000-ому році Наталя Никифорова змінила ім’я на Анастасія, після чого вийшла заміж за військового Ісу Мустафінова і стала Анастасією Мустафіновою (а трохи пізніше — Аміною), попередньо прийнявши іслам.

Після того, як вона вийшла заміж вдруге, змінила прізвище на Окуєву. За словами самої Окуєвої, після заміжжя вона виїхала до Росії, де жила в Москві та Грозному. Невдовзі вона повернулася в Україну і здобула медичну освіту в Одеському університеті імені Мечникова, після закінчення якого працювала лікарем-інтерном в одній з міських лікарень.

Майдан і Донбас

Під час Революції Гідності в 2014 році Аміна Окуєва була активним волонтером-медиком на Майдані, а після ескалації конфлікту на Донбасі разом із чоловіком вступила в ряди батальйону “Київ-2”, воювала в підрозділі “батальйон імені Джохара Дудаєва “, який переважно складався з чеченців-добровольців.

Скандальні родинні зв’язки

Вітчим Аміни Окуєвої Віктор Сергійович Никифоров займав пост директора Одеського музею східного і західного мистецтва. Під час його керівництва в 2008 році вкрали знамениту картину Караваджо “Поцілунок Іуди” — найцінніший експонат музею, який оцінюють у 100 млн. доларів. Після ретельного розслідування вину Никифорова довести не вдалося, але скандал негативно позначився на його репутації. Мати Окуєвої Ірина тривалий час працювала в Південно-
українському медіахолдингу.

Робота з нардепом-“радикалом” Ігорем Мосійчуком

Аміна Окуєва брала участь у парламентських виборах 2014 року, балотувалася по одномандатному виборчому округу №136 в Суворовському районі Одеси. До складу Ради VIII скликання їй потрапити не вдалося, вона набрала лише 3,72%.

Нардеп Ігор Мосійчук, який раніше постраждав під час вибуху в Солом’янському районі Києва, повідомив, що Окуєва працювала його помічником.

Перший замах в Україні

У червні 2017 року на вулиці Кирилівській (Подільський район Києва) на Окуєву та її чоловіка Адама Осмаєва напав чоловік, який представився журналістом французького видання Le Monde. Перебуваючи в одній машині з ними, нападник кілька разів вистрелив в Осмаєва, внаслідок чого доброволець отримав серйозні поранення.

Окуєва, у свою чергу, відкрила вогонь по нападникові. Їй вдалося влучити в нього чотири рази. За гарячими слідами кілера затримала поліція. Пізніше в МВС заявили, що затриманий Артур Денісулатов (Курмакаєв) може бути пов’язаний з главою Чечні Рамзаном Кадировим.

«Дев’ять життів» Адама Осмаєва

Адам Осмаєв народився 2 травня 1981 року в Грозному в заможній родині гірських чеченців. Його батько займався нафтовим бізнесом, а дядя займав посаду голови парламенту Чечні у 1996-1998 рр., працюючи в Раді Федерації. Російські пропагандисти пов’язували його з “терактом” у Москві 9 травня 2007 року і викритим замахом на Рамзана Кадирова. На той момент Осмаєв навчався в Москві в Інституті міжнародних відносин. Після затримання його відпустили під підписку про невиїзд, однак він перебрався до Великобританії, де продовжив здобуття вищої освіти в престижному Букінгемському університеті. Вже звідти Осмаєв переїхав до Одеси.

У 2012 році його звинуватили в замаху на прем’єр-міністра Росії і кандидата в президенти Владіміра Путіна. За тиждень до третіх виборів Путіна Перший канал показав сюжет про затримання в Одесі Осмаєва, який разом зі спільниками нібито збирався підірвати кортеж російського прем’єра. Згідно з тодішньою версією СБУ, Осмаєв разом із чеченцем Русланом Мадаєвим та казахом Іллею П’янзіним займався виготовленням вибухівки малої потужності. У січні 2012 р. вибух однієї з бомб призвів до пожежі у квартирі, де зберігалась вибухівка. Мадаєв тоді загинув, а Осмаєва і  П’янзіна заарештували.

П’янзіна відправили до Москви, де у серпні 2013 р. засудили до 10 років позбавлення волі. Натомість у справу Осмаєва втрутився Європейський суд з прав людини, який рекомендував українській владі не видавати затриманого Росії, чим задовольнив клопотання адвокатів, які заявляли, що в Росії Осмаєв може бути підданий тортурам. Після суду, який відбувався в Україні, звинувачення в тероризмі з Осмаєва зняли.

Під час війни на Донбасі Адам Осмаєв воював на боці ЗСУ у складі Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва, а після загибелі
2 лютого 2015 року командира Іси Мунаєва Адам очолив батальйон.

Після замаху на нього у червні 2017 року отримав важкі поранення, але вижив. І ось у понеділок, 30 жовтня, під час другого нападу і розстрілу з автомата, Адам Осмаєв втратив дружину, а сам отримав поранення в ногу.