Дві трагедії на підприємстві «Колос-2»: хто приховує записи із відеокамер?

Волонтерка прийшла з наболілим — просила про справедливе розслідування загибелі двох молодих працівників на теребовлянському підприємстві «Колос-2».
Один із загиблих хлопців — син Любові Євгенівни. 8 червня 2018-го під час виконання будівельних робіт на підприємстві трагічно загинув 20-річний Володимир Солтис, а менш як рік перед тим, 3 серпня 2017-го, за тих же обставин обірвалося життя його товариша 21-річного Андрія Михасика з Теребовлі. Директор ТОВ АП «Колос-2» — Степан Никеруй, будівельними роботами на підприємстві керував підрядник Юрій Парамей із Тернополя.

Любов Солтис передала Володимиру Зеленському документи про неналежне розслідування трагедій на підприємстві, відверте фабрикування справи. За півтори року розслідування справи щодо загибелі Володимира Солтиса його матір разом із адвокатом написали безліч скарг, клопотань, зверталися до Адміністрації президента, до Генеральної прокуратури, виступали у ЗМІ.

За день до візиту Володимира Зеленського Любов Євгенівна отримала листа з Прокуратури Тернопільської області щодо відеозаписів із камер спостереження «Колос-2».
— Прочитала і очам не повірила! — розповідає Любов Євгенівна. — Перший заступник прокурора області Микола Голомша повідомив наступне: «У ході досудового розслідування з’ясовувалося, в тому числі, наявність камер відео спостереження на території ТОВ АП «Колос-2» на час настання події нещасного випадку». Півтора року від нас ретельно приховували наявність записів відеокамер! Про відсутність записів мені неодноразово офіційно відписували як поліція, так і прокуратура. На мою думку, після моїх неодноразових звернень до президента України, генерального прокурора, дехто з тернопільських правоохоронців зрозумів, що може «загриміти» через фабрикування справи щодо трагедій на «Колосі-2» і налякався. Почали “зливати” одні одних… До того ж, змінилося керівництво країни, обласне керівництво, очікуємо на нового прокурора області, тому всі їхні підлеглі бояться за свої посади…

Впевнена, що відеозаписи велися на підприємстві як під час загибелі Андрія Михасика, так і мого сина. Відео вилучило слідство, але донині приховує. Записи з камер спостереження — це важливий доказ у кримінальній справі, а приховування його — це злочин правоохоронців. Ми з адвокатом вжиємо усіх необхідних заходів, щоб були покарані правоохоронці, зокрема й посадові особи. Після загибелі нашого Володі певний час нам було не до збору доказів, але це мало робити слідство. Мій чоловік і ще один син теж працювали на «Колосі-2». Вони стверджують, що багато років тому на території підприємства було встановлено відеонагляд, «писали» камери і в ті трагічні дні загибелі хлопців. За словами мого чоловіка, на момент загибелі нашого сина на території було 8-10 камер відеоспостереження, місце загибелі охоплювало щонайменше дві камери. Взявши адвоката, ми почали відстоювати, аби було визнано трагічний випадок виробничим, перевіряли наявність трудового договору, боролися за правду… Поставили й питання про відеозаписи з камер спостереження підприємства. Спершу запитали про це у теребовлянській прокуратурі — мовчали. Поліція теж мовчала.

Нам подавали все так, нібито взагалі не вилучали записів із камер. Коли справу передали до Головного управління поліції в Тернопільській області, нам дали відписку з підписом начальника слідчого управління Володимира Галевича про те, що з 22 травня до 13 червня 2018 року відеонагляд на підприємстві «Колос-2» був відключений у зв’язку із ремонтними роботами. В обласній прокуратурі не давали чіткої відповіді, натякали, що записи могли стерти на підприємстві. На прийомі у експрокурора області В’ячеслава Перча я з адвокатом акцентувала на необхідності вилучення записів із відеокамер. Нам обіцяли це зробити… Важливо було вилучити записи за тривалий період протягом року, щоб також переконатися, що на підприємстві велися саме будівельні роботи, а не ремонтні, як нині стверджує керівництво.
Слідча поліції, яка веде нашу справу, надіслала матеріали на експертизу до Києва, відео не долучила, бо як згодом пояснила у відписці, «за словами Парамея і Никеруя, відеофіксація на підприємстві на той час не здійснювалася». Керівник обласної поліції Олександр Богомол теж обіцяв нам з’ясувати це питання, наразі чекаємо на результат.
Насправді приховування відеозаписів — це «заминання» справи. Слідство повинно було вилучити відеозаписи у день трагедії і долучити до матеріалів як важливий доказ. Чому цього не зроблено?! Хтось когось покриває, зрозуміло, що незадарма. Через неналежне розслідування ми більше року чекаємо на експертизу. Мене не ознайомили із зібраними матеріалами, не повідомили, які документи відправили для проведення експертизи до Києва… Чому так має бути? Чому потерпілі не мають права знати правди?..
Домагатимемось, щоб записи із відеокамер обов’язково були долучені до матеріалів справи, а особи, які приховують їх, були належно покарані. Знову звертатимемось до Генеральної прокуратури України, до ДБР. Будемо відстоювати справедливе розкриття фактів загибелі двох хлопців на підприємстві «Колос-2», скільки б не довелося потратити сил і здоров’я, адже наші діти могли жити, якби…