Що тут пишуться сценарії та знімаються фільми, реалізовуються нові цікаві проекти, а на туристичні, етнічні, культурно-мистецькі та гастрономічні принади до Тернополя зачастила розмаїта публіка з усіх-усюд…

“Тернополян давно треба було виводити з автопілота  “сон-робота-телевізор-сон”, бо цей автопілот не дає замислюватись над тим, де ми живемо, як впливаємо на це місце і що можемо зробити для нього?  У більшості випадків люди помічають суцільний негатив — “зраду-все-пропало”,  а коли запитуєш, що конкретно ти намагався змінити, — впадають «у ступор». Ми з командою теж певний час жили у такому “ступорі”, хоча у кожного з нас уже був свій успішний досвід в організації бізнес-проектів, масових заходів, різних фестивалів та подій… Ми прийшли до спільного висновку, що потрібно об’єднуватися задля розвитку свого міста. З цією ініціативою і прийшли до міського голови, сказавши, що хочемо вдихнути нове життя у туристичну галузь міста. Так у вересні 2016 року в Тернополі з’явився офіс туристично-інформаційного центру, а я зголосився бути його директором…” — розповідає ініціатор та натхненник ТІЦ Тарас Ковальчук.

Про рідне місто він може розповісти чимало цікавого. Він знає, де у Тернополі “Заяча тропа”, “Бермудський трикутник” і навіть… “Кінець цивілізації”. Усе вищеописане — туристичні “родзинки” Тернополя, які обов’язково слід відвідати. Власне, задля цього у туристично-інформаційному центрі навіть спеціальну мапу розробили – “98 причин відвідати Тернопіль”.  Чому, спитаєте, кількість туристичних принад нашого міста не “дотягли” до круглого числа? Та тому, каже Тарас Ковальчук, що після відвідин “файного міста” кожен обов’язково  знайде ще чимало своїх причин, чому варто сюди повернутися…

— Продовжте речення: “Туристично-інформаційний центр Тернополя існує для того, щоб…”

— …щоб Тернопіль ще раз підтвердив свій статус міста, комфортного для туристів. Щоб усі гості нашого міста знали, що в Тернополі є місце, де їх радо зустрінуть у будь-який час доби (вперше в Україні ми відкрили центр, який працює цілодобово – тому що більшість потягів у наше місто прибуває та відбуває у нічний період) і де можна перекусити і випити кави-чаю, зарядити гаджети, вирішити питання щодо організованих екскурсій, подивитися ролики про Тернопіль та безкоштовно отримати туристичну карту міста. Наш край має що показати, і інформаційні посили, які ми даємо для гостей нашого міста, це: “Міст багато, але файне — одне” та “Подивись на Тернопіль під іншим кутом”. Наш ТІЦ працює трошки більше, як півроку, а ми уже можемо похвалитися створенням та друком мап для туристів, запуском кількох веб-сайтів та туристичного маршруту підземеллям замку, активною співпрацею з туроператорами. Мене   часто запрошують ділитися досвідом, як нам вдалося усе це зробити та організувати, оскільки насправді ТІЦ існують далеко не в кожному обласному цетрі, і іншим регіонам цікавий наш досвід. Я ж завжди порівнюю туристичний бізнес із бізнесом ресторанним: там нема клієнтів, а є гості, до яких ставляться з величезною повагою, адже вони прийшли до вас додому. Я б хотів, щоб до туристів ми також ставилися як до гостей, які приходять до нашого дому, і робили все для того, аби вони захотіли повернутися сюди ще раз. Власне, найбільше надихають позитивні відгуки тих, хто вже побував у нашому центрі.  А ще більше додала натхнення екскурсія підземним Тернополем, яку ми проводили минулого тижня. Ми думали, прийдуть кілька десятків людей, а прийшли близько п’ятиста…

— Такий ажіотаж свідчить, що не лише приїжджі та туристи хочуть відкривати для себе Тернопіль, а, власне, і самі тернополяни…

— Як це не прикро, але тернополян у нас майже нема. Корінного населення у місті залишилося не більше одного відсотка. До Другої світової війни населення Тернополя складало 44 тисячі осіб, після війни, коли він був зруйнований на 90 відсотків, залишилося 3-4 тисячі людей. Нині маємо 200 тисяч населення, і треба розуміти, що це люди, як приїхали на цю локацію, і дуже часто вони себе не уособлюють з містом, у якому проживають. Ми зіткнулися з величезною проблемою, коли почали запитувати людей: “А які легенди про Тернопіль ви знаєте? Що ви можете порекомендувати туристу, коли він запитає вас, на що йому варто подивитися перш за все?” А у відповідь — тиша… А найбільше “вбивали” запитання скептиків:  “А що, до нас їздять туристи? І “Та нащо їм сюди їздити, у нас ж нема що подивитися…”

— А давайте по скептиках — статистикою… Чи збільшується упродовж останніх років кількість туристів у місті?

— Торік, згідно зі статистикою, Тернопіль відвідали 170 тисяч туристів. Якщо брати 2015 рік, то їх було 110 тисяч. Тобто ми бачимо динаміку росту, і це тішить… Особливо якщо врахувати, що  цього року тільки до Нерукотворного образу приїхало близько ста тисяч осіб…

— Тим не менше погодьмося, що до статусу туристичної Мекки, який має сусідній Львів, Тернополю ще далеко…   Може, левова частка секрету туристичного успіху міста Лева у тому, що його історія краще артикульована?

— Просто раніше ні у кого – і в тому числі у влади — не виникало бажання робити Тернопіль туристичним містом. Хоча, скажімо, упродовж 2002-2003-іх років до Тернополя приїжджала не менша кількість туристів, ніж до Львова. Тим не менше, не варто перетворювати Тернопіль на копію Львова. Ми маємо відрізнятися іншими речами. Ми не йдемо шляхом туристичної Мекки, а репрезентуємо Тернопіль як туристичний хаб. Власне, він завжди таким і був — мережевим вузлом, куди людина може приїхати на кілька днів, відпочити, заспокоїтися, надихнутися новими думками, зарядитися енергією…   Гості заїжджають до нас на кілька днів, а потім з екскурсіями їдуть у найрізноманітніші місця області на будь-який смак. Це і духовні центри, і замки, і печери, і Дністровський каньйон, і Австрійські віадуки, і водоспади, — цей перелік можна продовжувати до безконечності…

А щодо історії міста, то нині ми запускаємо нові інформаційні проекти, можна сказати — просвітницькі, які будуть розповідати файномістянам про минувшину рідного міста. Тернопіль — місто зі своєю самобутньою історією, про яку тернополянам з різних причин відомо мало.  Цю ситуацію ми спробуємо виправити дещо нестандартним методом – запросивши мешканців та гостей міста на показ кінострічки про Тернопіль «Маленькі історії незвичайного міста» просто неба біля Катедрального собору у середу, 29 березня, о 19. 30.

Окрім того, ми розпочали збір легенд та історій про історичні місця, осіб, події та об’єкти  міста. Зібрана інформація буде у вільному доступі у туристично-інформаційному центрі та на сайті http://vse.te.ua. Також на основі зібраних даних буде знято відео історії та надруковане видання із зазначенням авторів історій. Якщо ви маєте фото чи відео колишнього міста або пам’ятаєте історію його вулиць та споруд, якщо знаєте легенду та можете написати казку про Тернопіль — тоді долучайтеся до нашого проекту для збереження та відновлення історичної спадщини  «файного» міста.

— Це ж саме — відновлення історичної спадщини — має за мету і 3D-візуалізація втрачених пам’яток міста?

— Ми шукали додаткову “точку опори”, яка дозволить нам рухатися і розвиватися далі. І з-поміж кількох обраних напрямків — відновлення історичних споруд у 3D-візуалізації.  На жаль, Тернопіль був сильно зруйнований — і під час Другої світової війни, і уже після неї радянською владою, — як-от парафіяльний костел на місці нинішнього ЦУМу… Ми вирішили, що такі втрачені пам’ятки треба показати і самим тернополянам, і гостям нашого міста.  Віктор Харм  – тернополянин, якому небайдужа історія нашого міста, створив 3D-макет  костелу — відновивши візуалізацію зовнішньої частини та інтер’єру. На основі цього макета уже можна робити екскурсії. Для цього ми залучили ІТ-спеціалістів і за допомогою окулярів віртуальної реальності розробляємо екскурсію по неіснуючій будівлі. Уявляєте: ви просто вдягаєте окуляри, переноситеся на 60-80 років назад і “вживу” бачите усю цю красу, яка збереглася хіба що у спогадах та на старих світлинах…