Звернувши увагу на ніжну рожеву троянду, якою Лєра прикрасила знімок, можна подумати, що пара чекає другу дівчинку. А от і ні!

— Чекаємо здорову дитину, красиву і схожу на тата. Я, якщо чесно, все побачив на УЗД,  але не зарікаюся і рота собі закриваю, щоб ніхто не почув, що у мене буде син, — сказав нещодавно співак.

Дитина має народитися у травні, і Женя хвилюється, аби пологи не розпочалися у день «Євробачення». Як відомо, фінал, де буде виступати «O.Torvald», відбудеться  13 травня.

— У цей момент я буду жити на лівому березі Дніпра, на тренувальній базі, де будуть інтенсивні репетиції до конкурсу. Пам’ятаєте, як Саша Бєлий із серіалу «Бригада» говорив: «Дружина народжує, а я на нарах!» Але сподіваюся, що все-таки встигну. У будь-якому випадку у мене є вірний мотоцикл, на якому зможу без корків домчати з лівого берега на правий, до себе додому, — переконаний Галич.

— Женя, як ти познайомився зі своєю майбутньою дружиною?

— У клубі «Барви» на концерті групи «П’ятки» я грав на барабанах. Вона нічого про мене не знала. Юна дівчинка, їй було 16 чи 17 років.

— Чим же вона відрізнялася від усіх?

— Очима. Тим, як вона на мене дивилася. Не з обожнюванням, як більшість дівчат, у думках яких було: «Давай займемося сексом». «Привіт, чувак, ти хто взагалі такий і що тобі від мене потрібно?» — приблизно так вона про мене тоді подумала в клубі. Потім ми з нею всю ніч безперервно проговорили.

— Тобі скільки було тоді років?

— 24.

— Як для рок-музиканта ти досить рано вирішив стати розсудливим.

— Після зустрічі з Лєрою я навіть не сумнівався в своєму бажанні створити сім’ю. Якось вранці я прокинувся і подумав: «Що взагалі відбувається? Що ти з собою робиш?! Як ти поводишся? Що ти зробив доброго, що ти після себе залишиш?» І якось я подумав, що більше не буде швидкоплинних зв’язків на одну ніч.

— Лєра швидко в тебе закохалася чи довелося докласти зусиль, щоб вона звернула на тебе увагу?

— Коли я познайомився з Лєрою, у неї був хлопець, я не думав розбивати їхні стосунки, ми просто вирішили дружити. Разом їздили на секонд-хенди, в кіно, дивилися якісь театральні постановки (Лєра, до речі, за освітою кінознавець). Мені просто було з нею дуже цікаво.

— До жодної з твоїх шанувальниць такого інтересу ти раніше не мав?

— Може, не хотів, а може, просто ніхто не претендував на мене. Або навпаки: всі претендували на мене, а Лєра — ні. Ми просто дружили, спілкувалися. Пам’ятаю, ми якось цілий тиждень провели разом, і вона каже: «Блін, я весь тиждень хлопця свого не бачила, що ж мені робити?!» А потім в якийсь момент я їй сказав: «Слухай, ситуація така: давай ми все-таки не будемо спілкуватися, тому що я закохуюся в тебе, божеволію, нам краще, напевно, не бачитися більше». А вона мені відповідає: «Я теж без тебе вже не можу і не знаю, що робити». Потім Лєра все розповіла своєму хлопцеві, вони мирно розійшлися, а через два місяці я зробив їй пропозицію.

— Як Лєра ставиться до твого стилю життя і прихильниць?

— Спокійно і мудро. Я впевнений, що на її місці ніколи в житті не змогла б бути жодна інша жінка. Вона б просто цього не зрозуміла. Люди навколо нас дивуються: «Як вона взагалі з тобою?» А я не розумію, що тут такого? У нас така довіра одне до одного, що Лєра взагалі ніколи не переймається, де я і з ким. Я ще жодного разу не давав їй приводу засумніватися в моїй вірності.

— Як тебе змінило батьківство?

— Батьківство мене змінило більше, ніж усе, що зі мною відбувалося досі. У мене раніше практично не було вразливих сторін, мене неможливо було засмутити, розлютити, змусити нервувати, переживати, боятися, скаженіти. Донька зі мною зробила страшні речі: я став більш вразливим і недовірливим. Єва, напевно, єдина людина в світі, хто може з мене вити мотузки. Я намагаюся бути суворим з нею, але це не завжди вдається. Особливо, коли Лєра або Єва плачуть, я втрачаю самоконтроль: можу піти на будь-які умови, аби вони не плакали.

— Як думаєш, з тобою легко жити?

— Мені здається, що так. Як з чоловіком і батьком. Але не як з музикантом. Адже як часто буває у музикантів: вони одружуються, у них народжується дитина, і жінки починають ними маніпулювати. Мене сімейне життя не змінило. Лєра за всі вісім років, що ми з нею разом, жодного разу не давала мені приводу сердитися на неї — вона ніколи не поводиться, як примхлива дівчинка на кшталт: «Так, ти знову пропадав на цій репетиції цілий день!» Вона прекрасно розуміє, що по-іншому не буде. І перше, що я їй сказав, коли ми одружилися: «Я хочу, щоб ти знала: для мене музика завжди буде на першому місці. Завжди, все життя. А ти завжди будеш моєю дружиною».