Спрвжнє диво відбувалося в понеділок у секторі для стрибків у висоту. Українська юнка Ярослава Магучих, якій 11 днів тому виповнилося лише 18 років, встановила відразу два особистих рекорди (які відразу стали й рекордами світу серед юніорок до 20 років) та здобула срібну нагороду чемпіонату світу. Хочеться вірити, що цей успіх стане початком домінування українських атлеток у секторі для стрибків у висоту.

Хоча навряд чи ці змагання слід вважати повноцінним стартом. Уже два роки тому тоді ще 19-річна Юлія Левченко також виграла «срібло» чемпіонату світу зі стрибків у висоту. Тоді наша спортсменка тричі покращувала свій особистий рекорд і в кращій спробі стрибнула на 2,01 м. Цьогоріч головну ставку в українській збірній також робили на Левченко і вона не підвела, стрибнувши гросмейстерські 2 метри. Та рівень стрибків у світі настільки зріс, що цього тепер вистачило лише для 4 місця. Однак Юля залишається однією з кращих стрибунок планети, постійно оновлюючи особисті рекорди.

А загалом цей вид легкої атлетики просто фантастично розвинутий в Україні. Крім юних лідерок, у нас є ще 24-річна Ірина Геращенко, яка цьогоріч встановила особистий рекорд 1,99 м і виграла нагороди кількох престижних змагань. На чемпіонатах світу Ірині поки що не щастить, вона не може здолати сито кваліфікаційних змагань, але молодий вік налаштовує на поступовий прогрес і вихід на більш стабільні результати.

Однак всій вищеназваній трійці слід спочатку виграти внутрішні старти у не менш амбіційних 25-річних Катерини Табашник (особистий рекорд —1,99 м) та Юлії Чумаченко (чемпіонка Всесвітньої Універсіади), а також досвідченої Оксани Окуневої (особистий рекорд — 1,98 м), які також претендують на поїздку на Олімпіаду’2020.

Наразі ж у секторі домінує росіянка Марія Ласіцкене, яка виступає в нейтральному статусі і виграла три останні чемпіонати світу. Однак, гадаємо, її час стрімко збігає, адже, по-перше, неможливо так довго виступати на найвищому рівні, і рано чи пізно безпрограшний ресурс вичерпається, тоді як українки лише прогресуватимуть. По-друге, Росія ніяк не оправиться від допінгового скандалу, з’являється все більше доказів державної допінг-машини, а отож дуже велика імовірність, що легкоатлетів із країни-агресора взагалі не допустять на Олімпійські ігри.

Щодо чемпіонату світу в Катарі загалом, то нагорода Ярослави поки що єдина в активі збірної України. Однак чемпіонат для українців можна вважати досить успішним, відразу низка наших атлетів показала високі результати і посіла 4-5 місця, що є непоганим плацдармом для підготовки до Олімпіади.

А ось сам чемпіонат важко назвати вдалим — страшенна спека, коли й вночі стовпчик термометра не опускається нижче 30 градусів, а через рівень вологості відчувається це як 40 градусів. Тому спостерігаємо набачену кількість сходів на довгих бігових і ходових дистанціях, а на фініші спортсмени просто «відключаються», і їх часто забирає швидка. Все це відбувається на тлі мінімальної кількості глядачів на стадіоні, так, наприклад, супервидовищний фінал чоловічої стометрівки спостерігали менше 10 тисяч глядачів. Небувалий провал…