«Ми не отримуємо життя коротким, а робимо його таким», — ще в прадавні часи твердив Сенека. Робимо власною безпечністю, способом життя, переконанням, що усі нещастя нас оминуть. Але, як казали старші люди: біда, як схоче, то на гладкій дорозі здибає.

Наприкінці осені минулого року стався нещасний випадок з бригадою працівників  Заліщицького РЕМ ВАТ «Тернопільенерго». Водій  та троє електромонтерів прямували службовим автомобілем до місця виконання робіт, але не доїхали: на смугу зустрічного руху  несподівано виїхало легкове авто. Лобове зіткнення не залишило шансів  водієві – його без ознак життя дістали із зім’ятої кабіни працівники ДСНС та швидкої допомоги. Троє електромонтерів з травмами різного ступеня важкості були доправлені до Заліщицької районної лікарні.

Групові нещасні випадки, особливо у ДТП, трапляються із сумною послідовністю. Винятком став 2016 рік, коли в області не було зафіксовано жодного. Торік, за інформацією начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федора Бортняка, сталося п’ять групових випадків, пов’язаних із виробничим травматизмом. В інтерв’ю «НОВІЙ…» Федір Всеволодович наголосив, що людям варто нагадувати, що зі смертю не жартують:

— Коли сідаєш за кермо — пам’ятай про свою сім’ю і тих людей, за яких несеш відповідальність і які можуть постраждати через твою безпечність. З обережністю на дорозі не варто розлучатися, тим паче, якщо йдеться не лише про власне життя та здоров’я.

Розслідування групових випадків, пов’язаних із ДТП, завершується після надання висновків слідчих органів. І тільки після цього проводиться відшкодування збитків, яких зазнали потерпілі. Спеціалісти робочих органів виконавчої дирекції  Фонду в Тернопільській області у 2017 році розслідували 54 нещасні випадки, що трапилися при виконанні службових обов’язків. Внаслідок цих нещасних випадків 60 осіб потерпіло, сімох не вдалося врятувати. Звичайно, сім’ї загиблих на виробництві отримають страхові виплати від Фонду, та які гроші можуть повернути здоров’я, а тим більше — життя рідної людини?!

— Мінімізація ризиків – це та необхідність в роботі (та й у повсякденному житті), яка стосується як працівника особисто, так і роботодавця. Адже кожна аварія, кожна трагедія — це не тільки безпосередні збитки для власника, це й соціальні виплати, людське горе…

— Пам’ятаємо резонансну ДТП, що сталася з працівниками швидкої допомоги, коли  бригада медиків поспішала на терміновий виклик через падіння людини з висоти. Особливо прикро констатувати: щороку трапляються схожі випадки. Водії, які не пропускають автомобіль швидкої, що їде до хворого, не лише порушують законодавство, а й зовсім зачерствіли душею. Хто знає: може, й у того водія колись виникне нагальна потреба в допомозі медиків. Коли карета швидкої допомоги з увімкненим проблисковим маячком та звуковим сигналом перетинала перехрестя, усі пропустили автомобіль, окрім одного «спритника», який допустив зіткнення.

Обставини ДТП загальновідомі: порушення правил дорожнього руху, низькі дисципліна і рівень відповідальності водіїв, незадовільний стан доріг, несправність транспортних засобів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, внаслідок автомобільних аварій у світі щороку гине майже 1,3 млн. осіб. У міжнародному рейтингу смертності на дорогах Україна перебуває приблизно посередині, а в масштабах Європи статистика значно гірша: 13,5 на 100 тис. населення.

— Тому всі  зусилля людини, яка думає про завтрашній день,  мають  бути  спрямовані на захист свого здоров’я та життя…

— Звичайно, бо жодними приписами чи нормами не переконаєш людей, не вбережеш. Кожен має зрозуміти це сам. Статистика свідчить, що минулого року за соціальними гарантіями потерпілим від виробничого травматизму в Тернопільській області Фондом соціального страхування виплачено майже 38 мільйонів гривень. На послуги з їх медико-соціальної реабілітації – ще 5,2 мільйона гривень. Щороку ця цифра збільшується. Водночас чимало роботодавців не помічають причин лиха. Тому ми працюємо з керівниками підприємств та організацій, особами, відповідальними за охорону праці, допомагаючи впроваджувати безпечні умови виробництва. Адже сьогодні у нашій державі, за підрахунками фахівців, кількість потерпілих через нехтування та ігнорування елементарними правилами техніки безпеки, порушення трудової і виробничої дисципліни, правил дорожнього руху зросла до 90 відсотків. А 8-10 порушень безпеки праці на підприємствах, виявлених страховими експертами з охорони праці робочих органів виконавчої дирекції Фонду, могли призвести до одного нещасного випадку. Підрахуйте, скільком випадкам запобігли у 2017 році наші спеціалісти, допомагаючи 611 роботодавцям виявити слабкі місця безпеки виробничих процесів, встановлюючи СУОП на 344 підприємствах, працюючи в комісіях із навчання та перевірки знань з охорони праці у 430 організаціях та підприємствах Тернопільщини.

Допустили ріст травматизму в 2017 році порівняно з відповідним періодом 2016 року ТОВ «Бучачагрохлібпром», БМУ «Промбуд, ТОВ «ОСП Ватра», Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка,
ПП «Захід-Агроінвест».

— Напевно, набагато дешевше і простіше роботодавцям запобігти аварійним ситуаціям, травмуванню працівників, ніж потім усувати наслідки та відповідати перед своєю совістю за чиєсь скалічене життя та здоров’я?

— Уміння керувати ризиками не тільки налагоджує безпечний і стабільний процес виробництва, а й є життєвою необхідністю, особливо для технологічно завантажених підприємств. Адже кожна аварія, кожна трагедія – це прямі збитки для власника. Крім того, страхові експерти з охорони праці відділень управління виконавчої дирекції Фонду в Тернопільській області – не ланка, що контролює, а помічники тим роботодавцям, які приділяють належну увагу вирішенню питань безпеки праці. Тому спільно маємо перемагати труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!

Є підприємства, на яких діє не просто триступенева система контролю за станом охорони праці, а впроваджуються світові стандарти виробничих процесів. Наприклад,  ТзОВ «СЕ Борднетце Україна», Тернопільське обласне управління водних ресурсів та інші. Ці приклади планомірного і відповідального поступу до безпечної праці варто пропагувати, щоб роботодавці, які створюють підприємства, сподіваючись відразу отримати максимальний прибуток, створювали належні умови праці, а робітники не погоджувалися працювати в будь-яких умовах.  У нашому суспільстві життя пересічного громадянина, його здоров’я мають цінувати, як національне багатство. Сподіваюсь, що свідомість і керівника виробництва, і простого працівника вже змінюється.