Майже дві сотні бігунів кинули виклик досить складній трасі, були встановлені нові рекорди і досягнення. Про все це говоримо з організаторкою змагань, директоркою Тернопільського міського центру фізичного здоров’я населення Галиною Федорович.

— Галино, що цьогоріч на «Озеряні» вдалося, а що залишилося тільки в планах?

— Ми разом з Тернопільською міською радою щороку намагаємося зробити «Озеряну» ще більш видовищною і зручнішою для учасників та глядачів. Можу наголосити, що цьогоріч усе, що планували, вдалося здійснити. Хоча в ході змагань виділили кілька моментів, які можна поліпшити, адже, як відомо, межі досконалості немає.

На «Озеряні’2019» було відразу кілька експериментальних моментів. Наприклад, ми вперше застосували електронний хронометраж і побачили, що це підходить і учасникам, і суддям, і організаторам.

Інше нововведення — вікове обмеження. У змаганнях мали право взяти участь лише особи старші 18 років. Справа у тому, що 9-кілометрова дистанція «Озеряни» досить складна, отож брати участь у такому змаганні мають лише ті, хто має право нести відповідальність за стан свого здоров’я. Для дітей та підлітків у нас протягом року відбувається чимало змагань і окрім «Озеряни», в яких вони за бажання можуть взяти участь.

— Таке рішення викликало хвилю спротиву?

— Ну, певні непорозуміння, звісно, були, але масового характеру вони не мали. Деякі батьки хотіли пробігти «Озеряну» разом з дітьми, адже вже долали з ними цю дистанцію, але ми змушені були їм відмовити. З іншого боку, ми зняли з організаторів певні хвилюючі моменти за стан здоров’я маленьких учасників.

Гадаю, що це було правильне рішення, і ми будемо застосовувати ці норми й надалі. Проте плануємо робити в рамках «Озеряни» додатковий забіг для дітей, а також естафетний забіг для підлітків і молоді.

— Масштабності і значимості «Озеряні» вже другий рік поспіль надає призовий фонд, який цьогоріч склав 2200 доларів. Хто доклався для його забезпечення?

— Головний ініціатор — Дмитро Легоньков, який уже тривалий час мешкає за кордоном, але не забуває рідні краї. Він дуже хотів допомогти в організації цих легкоатлетичних змагань і сам запропонував створити призовий фонд. І разом з друзями йому вдалося зібрати таку пристойну суму. Ми їм дуже вдячні, адже такий призовий фонд дозволяє залучати до змагань топових бігунів України — членів збірної і учасників Олімпійських ігор. Дмитро — колишній спортсмен, але, як відомо, екслегкоатлетів не буває, і він таким чином допомагає проведенню змагань на рідній Тернопільщині.

— Рівень суперництва на «Озеряні» справді дуже зріс. Цьогоріч змагання виграв триразовий учасник Олімпійських ігор Олександр Сітковський із Жовтих Вод, який три роки тому на Олімпіаді в Ріо’2016 посів 20-те місце в марафоні. На «Озеряні» він першим за історію зумів вибігти із 27-ми хвилин. Ви сказали, що кожного року намагаєтеся вдосконалюватися, то що далі — кенійці чи ефіопи?

— Ми нікого не обмежуємо (сміється, — авт.). Наступного року плануємо застосувати більшу промоцію і залучити ще більше учасників. Можливо, серед них будуть й іноземці. Наразі опрацьовуємо можливість запрошення на пробіг делегацій з міст-побратимів, з якими Тернопільська міська рада підтримує дружні стосунки, наприклад, з грузинського Батумі чи литовського Таураге. До речі, нещодавно польське місто Ельблонг запрошувало тернополян взяти участь у своїх змаганнях, і Тернопіль відряджав туди досить представницьку команду. Сподіваємося, що наступного року побачимо наших друзів у Тернополі.

— Проте в таких високих результатів є й другий бік медалі. Коли Олександр Сітковський вже фінішував, більшістьбігунів-аматорів, звісно, перебувала на дистанції, причому десь у районі Дальнього пляжу. Чи немає застережень, що ці бігуни, які в останні роки й надають масовості цим змаганням, розчаруються у своєму рівні і перестануть брати участь в змаганні?

— Ну, кожен з бігунів розраховує свої сили і усвідомлює, на який результат може пробігти. Завжди є топові спортсмени, для яких біг не хобі, а робота. Ми усвідомлювали, що призовий фонд залучить до нас таких майстрів, які здатні продемонструвати всю красу бігу. Вони роздавали автографи, фотографувалися і спілкувалися з усіма бажаючими. Гадаю, що їх приїзд — популяризація бігу, і побачивши таких бігунів, діти підуть в легкоатлетичні секції.

Так, на жаль, не всі учасники могли побачити фініш лідерів. Але це спорт, і забезпечити всі нюанси неможливо.

— Ще одним проблемним моментом було нововведення — вступний грошовий внесок. 150 гривень — символічна сума, але, можливо, комусь і вона не дозволила взяти участь в «Озеряні»?

— Ми внесли до положення про змагання пункт, згідно з яким учасники старші 60 років були звільнені від вступного внеску. Для діючих легкоатлетів та членів місцевого бігового клубу було зроблено 30-відсоткову знижку.

Наголошу, що зібрана сума зі вступних внесків ледь-ледь покрила витрати на проведення змагань. Звісно, що питання були, адже тернополяни звикли до безкоштовної «Озеряни». Та водночас учасники хочуть нормальний п’єдестал, забезпечення водою і фруктами, якийсь стартовий пакет і т. ін. Тому треба привчати людей, якщо ми хочемо якісний продукт, то за нього потрібно заплатити.

Насправді, щоб ви розуміли, вступний внесок ледь покривав вартість фірмового рюкзака і медалі, а решту витрат взяла на себе Тернопільська міська рада і спонсори.

— Від часу проведення «Озеряни» вже минув тиждень, і, можливо, настав час подумати про «Озеряну’2020»? Що на нас очікує через рік?

— Найперше, хочемо зайнятися модернізацією траси, а особливо її частиною в районі сходів та наступного кілометра. У Тернопільській міській раді нам обіцяли посприяти в покращенні траси і її лісового сектора, адже цьогоріч пощастило, що була чудова погода. А після сильного дощу бігти в тій частині траси дуже складно…

Є в нас і запит на відновлення запливу через став. Він проводився у рамках першої «Озеряни», у 1997 р. Ми поки що розглядаємо, в якому форматі провести цей заплив. Точно не будемо перетворювати «Озеряну» на так званий дуатлон — вона залишиться забігом. Але й не використовувати потенціал ставу для проведення спортивних змагань також було б безглуздо, тому поки що аналізуємо різноманітні можливості організації такого запливу.