Їли-пили, співали-танцювали, а ще купували мед-бублики-сири-горщики-ґердани-вишиванки, готували, куштували, проводили кулінарні шоу та конкурси, розфарбовували обличчя, кидалися фарбою, вибирали найкрасивіший український віночок, вишиванку та найчарівнішу мавку, робили патріотичні світлини з пожертвою на АТО і на спогад про етно-гастрономічний фестиваль «Галицька дефіляда», що тривав 17-19 червня у парку ім. Т. Шевченка і відбувся у Тернополі вже вп’яте.

А ще — на жаль, напивалися та сновигали по парку, як зомбі, валялися на лавочках та під кущами і, що найстрашніше, сідали у нетверезому стані за кермо, стаючи потенційними вбивцями… Не знаю: яким криком докричатися до таких «людей», щоб залишалися людьми? Щоб думали про себе й інших. Щоб вчилися насолоджуватися життям у дітей, які тішаться таким святам найбільше.

А як не тішитися, якщо уже при вході до парку їх зустрічав кумедний та оригінальний кібер-вуйко — символ цьогорічної «Галицької дефіляди», якого з друшляків, баняків, качалок та іншого кухонного начиння виготовив скульптор Сергій Кузнєцов. Черевце у вуйка відчинялося, наче дверцята, тож дітлахи із цікавістю заходили всередину, розглядалися і задоволено позували батькам до фотографії. «О, то ракета!» — захоплено вигукнув один хлопчик. «Та ні, то якийсь туалет…» — пожартував інший. Який глибокий символізм устами дитини, чи не так? Хто що шукає — те й знаходить.

Хто шукав на дефіляді хліба, тобто їжі — її було багато, на всякі смаки і ціни. Хто шукав видовищ — їх було на фестивалі не менше: і барвисто-фарбувальні розваги для молоді Holi Fest, і виступи артистів різного штибу й жанрів, і всілякі конкурси. Найбільше глядачів, звичайно, зібрав конкурс краси «Мавка’2016». 12 тернополянок змагалися за титул найчарівнішої, дефілюючи на Літній сцені парку й демонструючи свої мистецькі таланти. Переможницею стала студентка Галицького коледжу Аліна Насінник.

Хто ж шукав й того, й іншого, приходив на кулінарні майстер-класи, які проводили просто неба, готуючи страви у столітрових казанах. У п’ятницю вчили, як тушкувати лободу, готувати рагу із зеленої кропиви та інші легуміни із дикорослими рослинами, а в суботу чаклували над печенею із птиці. Усі, хто прослухав кулінарні майстер-класи, отримали безкоштовну порцію. Загалом роздали близько 500 порцій кожної страви. І якщо продегустувати незнайомі, проте дуже корисні страви з дикоросами зібралося кілька десятків бажаючих, то скуштувати «на халяву» печену курку з молодою картоплею вишикувалася довжелезна черга…

Легумінів “на халяву” вистачило всім.

— Ми старалися, щоб все було цивілізовано, бо попередні рази при безкоштовній роздачі траплялися якісь незручні моменти, тепер ми їх врахували, — зауважує один із організаторів фестивалю, тернопільський ресторатор Ігор Мамус, який, власне, проводив кулінарні майстер-класи. — Приємно також, що цього року ми вперше залучаємо відвідувачів фестивалю до наших проектів. Так, дітки з дозволу дорослих і за їх наглядом підкидали дрова у вогонь, різали моркву, одна пані допомагала нам чистити картоплю, бо ми не встигали. У неділю провели конкурс «Найсмачніше солодке печиво імені Дарії Цвєк». Господині мали виконати дві умови — спекти смачне сухе печиво і гарно засервірувати стіл. Оцінювало їх журі, до складу якого, зокрема, входили представники «Кондитерського дому Блажевських» та фабрики «ТерА».

Дванадцять учасниць і один учасник спекли на конкурс по кілограму печива. Витрати організатори компенсували, повернувши кожному сто гривень. Щойно оголосили підсумки конкурсу, як імпровізований солодкий стіл у парку змели дітлахи, охоче дегустуючи печиво. Тисячу гривень призового фонду розподілили поміж господинями, які посіли три призові місця. А перемогла у солодкому конкурсі «Галицької дефіляди» 22-річна тернополянка Надія Крушельницька, яка спекла для конкурсу печиво «Щаслива Україна».

— Я — прихильниця здорового харчування, тому печиво спекла корисне, — розповідає Надя, — серед його складників — вершкове масло, звичайно, борошно, журавлина, волоські горіхи, кокосова стружка. Це мій власний рецепт, над яким я експериментувала протягом тижня, щоразу щось змінювала, щоб зробити краще, і нарешті зупинилася на такому варіанті. Фактично це пісочне печиво з наповнювачем, який можна змінювати за бажанням. Його дуже просто готувати і випікати близько 10 хвилин. Коли спекла, вирішила за допомогою жовтої та блакитної кокосової стружки оформити в національних кольорах і назвала «Щаслива Україна», бо ідея в мене була така: правильне харчування — здорові діти — щаслива Україна.

Як переможниці конкурсу, Надії Крушельницькій запропонували роботу у «Кондитерському домі Блажевських». Як зізнається Надя, цим шансом обов’язково скористається, бо хоча вона за фахом бухгалтер, її значно більше приваблює творча робота, а кулінарія — саме така.

Кулінарією Надія захоплюється два роки. Серед її уподобань не лише солодощі, а й перші та другі страви. Вона — турботлива дружина коханого чоловіка Володимира  та дбайлива мама трирічної донечки Соломійки, тож найважливіше для Наді, щоб усі приготовлені нею страви були корисні для здоров’я. Водночас і прості у приготуванні, щоб не витрачати на кухні зайвого часу, а провести його із сім’єю. Свої кулінарні експерименти молода господиня викладає на каналі в Ютубі, до якого запрошує приєднуватися усіх прихильників здорового харчування.

Нині ж Надія Крушельницька ділиться своїми рецептами з читачами «НОВОЇ…».

«Щаслива Україна»
 від Надії Крушельницької

Пісочне печиво «Щаслива Україна»

350 г  борошна, 160 г цукру, 130 г вершкового масла, 70 г волоських горіхів, 50 г в’яленої журавлини, 50 г білої кокосової стружки, 20 крапель ванільного екстракту, 1 ч. л. розпушувача Dr.Ouker, 1 яйце. Для декору: синя та жовта кокосова стружка, 2 жовтки.

Волоські горіхи змолоти, журавлину дрібно порізати. Масло кімнатної температури та цукор збити міксером до однорідної консистенції. Додати яйце, щіпку солі, ванільний екстракт, збити. Додати журавлину, горіхи, кокосову стружку, збити. Борошно просіяти двічі, змішати з розпушувачем та порціями додати до основної маси, збиваючи міксером. Сформувати з тіста круг, викласти на присипану борошном дошку та розкачати качалкою завтовшки 8 мм. Вирізати формами сердечка та за допомогою плоского ножа викласти на пергамент. Змастити печиво жовтком, присипати зверху синьою та жовтою кокосовою стружкою. Випікати у розігрітій до 200 градусів духовці на середньому рівні 10-15 хв. Зберігати в закритих контейнерах. З цієї кількості інгредієнтів вийде 650-700 г печива.

Сирники «Ніжні»

1,5- 2 кг домашнього сиру, 4 яйця, 300-400 г манки, 1-2 банани, 100-150 г цукру.

Сир перемішати з яйцями за допомогою вінчика до однорідної маси. Додати манку та цукор, добре перемішати. Додати порізані банани, перемішати рукою, щоб вийшла однорідна маса. Поставити у холодильник на 1 годину (обов’язково!). Розігріти трохи олії на антипригарній сковороді, викладати сформовані руками сирнички (робити кульку, потім притискати, щоб вийшли палянички, не дуже грубі і не тонкі). Смажити на середньому вогні до легкої скоринки, перекинути лопаткою на інший бік і смажити до готовності. Будьте уважними: сирники швидко пригорають, тому відкладіть свої справи та присвятіть увагу тільки їм. Сирники надзвичайно смачні, також не сохнуть та не тверднуть. Подавати можна зі сметаною або медом, варенням, ягодами.

До речі, коли перемішувати руками банан з сирною масою, руки живляться та зволожуються. Ось вам поєднання приємного з корисним, маєте водночас і масочку для рук.

Кекси з вишнями та кокосовою стружкою

100 г  цукру, 4 яйця,1 пакетик ванільного цукру розтерти міксером до однорідної консистенції. Додати 100 г розтопленого масла та 5 ст. л. сметани, збити. Додати 400 г борошна, змішаного з 2 ч. л. розпушувача, збити. Форми заповнити тістом на третину, поставити три маринованих вишні, зверху прикрити тістом, щоб займало дві третини форми. Випікати в розігрітій духовці до 200 градусів 15-20 хв. Кекси змастити зверху масою зі сметани+крохмаль, посипати кокосовою стружкою.

Надія Крушельницька з чоловіком Володимиром та донечкою Соломійкою. (Фото Тараса Геба).