Тепла сонячна погода з лагідним вітерцем сприяли великій кількості відвідувачів парку ім. Т. Шевченка, де, власне, впродовж 2-4 червня і вабила око яскравими кольорами вишиванок, манила вухо різними стилями музики запрошених колективів й, звісно ж, лоскотала ніздрі найапетитнішими смаколиками «Галицька дефіляда’2017».

Молоденька бараболька, реберця, голубці та вареники — ці споконвічні страви галицької кухні від найкращих закладів Тернополя традиційно користувалися на фестивалі найбільшою популярністю. Ну, і  шашлик. Як це без шашлику —  навіть на галицькому святі? Та найбільше шанувальників усе ж зібрала «Вишиванка»! Тому що рекордна і… халявна. Та, незважаючи на те, — ну дуууже смачна!

На рекордний торт пішло 125 кг масла, 1500 яєць і 85 кг повидла з рожі!

Ще за кілька днів до фестивалю його організатори — Гільдія рестораторів Тернопільщини за підтримки Тернопільської міської ради — оголосили, що вони запланували спекти довжелезний 100-метровий торт «Вишиванка» і встановити рекорд України. Сказали — зробили! Вдалася рекордна «Вишиванка» навіть довшою, аніж сподівалися: 102 метри 90 сантиметрів. Рекорд зафіксувала керівник Національного реєстру рекордів України Лана Ветрова.

Сотні маленьких і дорослих тернополян, які прийшли заздалегідь до цього дійства — власне фіксування рекорду, мали можливість спостерігати, як усе це відбувалося: спочатку на столи щільно один до одного викладали пляцки, які потім змащували кремом, щоб надати вигляду суцільного торта, і врешті прикрашали зверху заздалегідь заготовленими тоненькими вафельними листами з орнаментом вишивки. Загалом для торта у Кондитерському домі Блажевських спекли 185 пляцків! Довжина кожного такого шматочка 55 см, ширина — 19 см, висота — 4 см. Випікали 10 кондитерів упродовж шести днів, причому — цілодобово!

— Так, довелося пекти цілодобово, оскільки дуже складна технологія приготування коржа, — пояснює менеджер Наталя Блажевська. — Торт складається з двох коржів, перешарованих масляним кремом. Кожен корж має чотири шари: пісочне ванільне тісто; фруктову начинку із повидла рожі та яблук; збиті з цукром яєчні білки, посипані подрібненими волоськими горіхами, та затерте шоколадне пісочне тісто. Затирається шоколадне тісто вручну,  і саме цей процес затирання є найдовшим та копітким.

Вам цікаво, скільки всього продуктів пішло на таку довжелезну «Вишиванку»? Що ж — цифри в студію! Для виготовлення торта-рекордсмена використали: 200 г борошна, 55 кг маргарину, 100 кг цукру, 1500 яєць, 100 л сметани, 7 кг какао, 4 кг порошку для печива, 20 кг волоських горіхів, 85 кг повидла з рожі, 45 кг яблучного повидла, 125 кг масла, 7 л коньяку та 25 кг білого шоколаду.

Спекли, до речі, «Вишиванку» за старовинним сімейним рецептом Кондитерського дому Блажевських. Після встановлення рекорду торт порізали майже на 7 500 шматочків, приблизно по 150 грамів кожен, і частували ним усіх, хто лиш забажав. А бажаючих було багато і, за сумнозвісним висловом дружини нашого біглого горе-президента, руки все тягнулися й тягнулися. Дехто спритніший нахапав собі добрий десяток шматочків. Утім, на щастя, у баталіях за халявний пляцок ніхто не постраждав. Кондитери, які різали торт, та волонтери, які його подавали, працювали вправно, тож десь до півгодини «Вишиванку» тернополяни змели, наче й не було, залишилися тільки крихти на столах…

Якщо вам не дісталося торта або ж дісталося і ви хочете ще, проблема вирішується просто: варіант перший — купити «Вишиванку» у будь-якій «точці», що співпрацює з Кондитерським домом Блажевських; варіант два — спекти «Вишиванку» самим за рецептом, яким люб’язно поділилася з читачами «НОВОЇ…» Наталя Блажевська.

«Українці, повертайтеся додому!»

До речі, саме «Вишиванку» вирішили спекти не випадково. Як зауважує один із організаторів фестивалю Олег Макогін, «Вишиванка» — старовинний галицький пляцок, тож саме його, цей знайомий з діда-прадіда десерт, спекли для того, що тернополяни відчули, як вони потрібні тут, на рідній землі.

«Українці, повертайтеся додому!» — таким було гасло цьогорічного фестивалю «Галицька дефіляда», яке мало за мету торкнутися проблеми заробітчанства, що нині переросла ще в одну проблему — нестачу кадрів удома.

— Так, уявіть лише, нині ми відчуваємо кадровий голод у різних сферах діяльності, зокрема, закладам громадського харчування не вистачає офіціантів, кухарів, адміністраторів, — каже координатор фестивалю «Галицька дефіляда» Мар’яна Зварич. — Саме тому організатори фестивалю та їхні партнери вирішили закликати наших земляків повертатися додому й тут шукати роботу, тим більше, що гідно оплачувана праця у нас є. Звичайно, всім зрозуміло, що наразі вона не може конкурувати із зарплатою за кордоном, але ж коли ми працюємо тут — ми залишаємося вдома, з сім’єю, не страждають і не зростають сиротами при живих батьках діти, й зрештою — ми працюємо на благо рідної країни.

Під час «Галицької дефіляди», підійшовши до спеціального столика, можна було зареєструватися і подати анкету, вказавши у ній свої координати та побажання щодо роботи.

— Такою можливістю скористалися близько 150 чоловіків та жінок різного віку, — зауважує Мар’яна Зварич. — Люди шукають найрізноманітнішу роботу: від офіціантів та охоронців до керівників відділів, менеджерів з продажу, адміністраторів і операторів комп’ютерного набору. Багато зазначали, що розглянуть будь-які пропозиції. Старші люди, які отримують пенсію, хочуть працювати прибиральниками, аби тільки отримати якийсь додатковий заробіток. Ми зібрали цю базу й опрацьовуємо її для менеджерів виключно усіх закладів, які були дотичні до організації фестивалю, а також для наших партнерів. Вірю, що більшість тих, хто подав анкету, завдяки «Галицькій дефіляді» обов’язково знайде бажану роботу.

Забава просто неба. Мирного неба…

Постійні відвідувачі фестивалю, безперечно, помітили, що «Галицька дефіляда» цього року дещо змінила стиль: із простої розваги «їж, пий та гуляй» фестиваль поступово перетворюється на більш культурне дійство.

— Хочемо, щоб наш фестиваль ставав вишуканішим, красивішим, — зауважує координатор Мар’яна Зварич. — Окрім іншого, цього року вирішили зробити тіньову зону у вигляді квітів, яка створювала затишок. Увечері підключали однакове освітлення — це було теж дуже красиво. Хочемо, щоб Тернопіль розвивався, щоб наш фестиваль приваблював туристів, які б побачили, що у нас не так, як у кожному місті: все, що є під руками, виставили у наметах і на цьому заспокоїлися, а щоб «Галицька дефіляда» тримала певний рівень. Для цього докладаємо багато зусиль.

А ще на «Галицькій дефіляді’2017» вибирали найкращу вишиванку, влаштовували битви фарбами й танцювальні батли, насолоджувалися показом старовинних автентичних борщівських вишиванок із приватної колекції відомого ресторатора Михайла Гросуляка і  танцювали просто неба. Не забуваючи дякувати за можливість відпочивати нам тут тим, хто тримає для нас небо там…

Рецепт «Вишиванки» від Кондитерського дому Блажевських

Інгредієнти розраховані на форму 32х22.

Для коржів: 600 г борошна, 250 г маргарину, 215 г цукру, 5 жовтків, 5 білків, 250 мл сметани 20% жирності, 33 г какао, 13 г порошку для печива, 100 г волоських горіхів, 400 г повидла з рожі, 200 г яблучного повидла.

Сироп: 65 мл води, 135 г цукру.

Масляний крем: 400 г масла, 30 мл коньяку.

Борошно, маргарин і порошок до печива збити міксером на малій швидкості до утворення крихти. Жовтки яєць і цукор збити міксером на середній швидкості до збільшення в об’ємі у 2-2,5 раза зі сметаною та додати до борошна з маргарином. Замісити пісочне тісто, розділити його на дві частини, до однієї додати какао. Кожну із частин тіста поділити ще на три частини (має бути три світлі і три темні) і поставити у холодильник на 15 хвилин.

Повидло з рожі і яблучне повидло збити міксером до однорідної консистенції. Горіхи підсушити і подрібнити.

Білки збити міксером на середніх обертах до збільшення в об’ємі у 6-7 разів.

Світле тісто розкачати у пласти завтовшки 3,4 мм, змастити підготовленим повидлом, на яке потім викласти збиті білки, посипати горіхами, за допомогою тертки натерти темне тісто на білки. Випікати три коржі при температурі 200 градусів С впродовж 25-30 хвилин до готовності.

Приготувати сироп: цукор з водою варити протягом 10-15 хв., потім охолодити до температури 20-22 градусів С.

Крем: розм’якшене масло збити міксером до збільшення в об’ємі у 2-2,5 раза, поступово вливаючи сироп, наприкінці додати коньяк.

Готові коржі перемастити кремом.

Ліля Романенко