Вівторок, 07 липня 2026
• Три предмети – по 200 балів: успіх випускника Тернопільського ліцею №15 • Сергій Притула охрестив сина Марка у Києво-Печерській Лаврі • “Бути батьком на фронті — це бачити, як росте твоя дитина, лише через екран телефона” • Втекла від війни та відкрила три ювелірні магазини в Тернополі • Перша проща священничих родин до Зарваниці об’єднала понад 200 паломників • У Тернополі дружини полеглих воїнів висадили квітник пам’яті на честь Героїв • «Разом зайшли — разом вийдемо». Понад три місяці гвардієць тримав оборону і вивів поранених побратимів • Корупційний «конвеєр» в лікарнях Тернополя • У психоневрологічній лікарні Тернополя відкрили куточок духовної літератури • Російську мову вилучили з переліку захищених в Україні • У Тернополі влітку працюватимуть два луна-парки • На Тернопільщину приїхала молодь із прифронтової Харківщини • Зупинилося серце відомої лікарки з Тернополя • Галицький камерний оркестр виступить із благодійним концертом у Тернополі • Відкрито реєстрацію на відбіркові змагання «Ігри Ветеранів 2026» зі стрільби з луку, настільного тенісу та кросфіту • Відкрий свої «Ресурси»: у Тернополі відбулися 13-ті Наукові пікніки • У Тернополі в приміщенні ТЦК знайшли застреленим 46-річного чоловіка • Пройшов шість кілометрів. На Тернопільщині розшукали 6-річного хлопчика • Бенефіс Оксани Малінович: яскрава, багатогранна і натхненна • Перекинувся на саморобному тракторі… Смертельна аварія на Кременеччині
Ганна Людкевич: «Хочу голосом буть, не луною…»

Автор: Опубліковано: 25 Грудня о 15:00 404


Її вірші пахнуть домом. Сонячні і світлі, щемливо-ніжні, теплі і духмяні, мов свіжоспечений хліб, вірші… У них хочеться бути і жити.


Оселитися у світі їх авторки — світі, де “пробудився он ранок і забрався у гори”, “зайчики сонця вже стрибають в повітрі”, “землі все вклоняються сині дзвіночки”, “кличуть вдаль білокрилі лелеки”. Авторка цих віршованих рядків зізнається: “Я не хочу іти стороною! Крокувати я хочу з життям! Хочу голосом буть, не луною! І не стогоном, і не виттям…”

Якщо справжність поета визначається своєрідністю голосу, то поезію тернополянки Ганни Людкевич не сплутаєш ні з чиєю. Уже з одного-однісінького вірша відчутно, що все у цій поезії — своє, особистісне, свій стиль, свій голос, своя система цінностей і поетичних прийомів. Враження найпрозорішої чистоти, найглибшої тиші і… початку світу. Тихі й неквапні, наче річка дитинства, мудрі, як день і вечір, чисті й сповідальні, як материнська сльоза… — такі її вірші. Така ж і їх авторка — безгранично і всепроникно мудра… Бог однаково щедро відміряв їй і таланту, і душі.

Ганна Людкевич — “друга мама” багатьох тернопільських діток: понад два десятки років жінка віддала роботі вихователя.  “Робота ця дуже натхненна, — зізнається жінка. — Бувало, життя змушувало опанувати різні професії, навіть за кордоном на заробітках кілька років провела, проте нині не мислю себе без садочка, в якому радісно дзвенять дитячі голоси… Із дітьми щоразу мусиш бути іншою, відкриваєшся по-новому…

Вірші, які пишу у вільну хвилину (як нечасто вона випадає…) — це також діти. Адже народити вірша — це ніби дати світу нове життя… Коли людина пише вірші, з’являється відчуття струни, що починає грати… Вперше ця струна зазвучала в мені, коли я ще була школяркою, грає вона й дотепер. Коли нахлинають почуття, емоції, хочеться вилити їх на папері. Приводом до написання є стан душі, почуте слово, сюжет, підглянутий з життя… У мене є вірші на різну тематику, переваги немає абсолютно ні перед чим. Просто хочеться про щось писати. Просто не писати уже не можу…

На усі розпитування про таємниці поетичної “кухні” моя улюблена Ліна Костенко якось відповіла: “Вірші пишуть мене…” Думаю, вірші значно більше керують нами, аніж ми — ними… — каже пані Ганна. — Інколи дивлюсь на чистий аркуш і розумію, що нині цей вірш ще не народиться, хоча він десь уже бубнявіє всередині… Так, як ми чекаємо на появу дитини і не знаємо точно, коли вона народиться, так і з віршами — вони самі обирають час, коли з’явитися. Це дивовижне відчуття — коли серед щоденного гамору, клопотів і турбот десь усередині тихо зріють поетичні рядки…”

***

Для любові немає відстані,
Для любові немає межі,
Ти скажи, до якої відстані
І як довго ще плисти мені.
Щоб доплисти до твого берега,
Щоб доплисти до твої землі…
Бо розлука, неначе марево,
 Розпустила крила свої.
Для любові немає границі,
Для любові роки не страшні,
Бо з роками вона, мов зірниця,
Загоряється в кожному дні.
Щоб зігріти проміннячком душу,
Осушити сльозину гірку,
Я до тебе долинути мушу
Через річку життєву стрімку.
У любові немає сумніву.
Недовіри в любові нема.
І безмежна любов, я думаю,
І для нас вона тільки одна.

***

Світанок

Глянь, на небі світанок
Вже малює узори.
Пробудився он ранок
І забрався у гори.

Глянь, он зайчики сонця,
Вже стрибають в повітрі.
Теплі промені ллються,
Такі ледве помітні.

Це світанок, від сонця,
Шле міцні поцілунки.
Зазирає в віконця,
Виклада візерунки.

То стрибне у водицю
То з струмком пожартує,
То роси йде напиться,
То на хмару чатує.

Хазяйнує світанок!
Забереться у мряку,
І вона, десь під ранок,
Вже тіка з переляку.

***

Для Мами

Хоч би як я не була далеко,
Від батьківської рідної хати,
Кличуть вдаль білокрилі лелеки,
Чую запах зеленої м’яти.
А ріку сповивають тумани,
Сонце стало над сонним ще гаєм.
Голос рідний я чую мами,
Бачу руки, що хліб подають до чаю.

І здається, що знов на світанку
Я виходжу із рідної хати.
Запах мальв ллється в груди так п’янко,
І всміхається вслід мені мати.

І щаслива біжу, серед трав я шовкових,
А в долині дзвенять десь веселі струмочки.
Я спиняюсь і слухаю їхні розмови,
А землі все вклоняються сині дзвіночки.

 Я ромашки й дзвіночки зриваю,
Що шепочуть про вічність ночами,
І в букет їх складаю…
Для мами.


Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: ,

Нещодавно опубліковане

Андрій Шимків отримав по 200 балів з математики, хімії та історії України...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 18:09


Відомий волонтер і громадський діяч Сергій Притула із Тернопільщини охрестив свого наймолодшого сина Марка у Києво-Печерській лаврі...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 18:05


Світлини тернопільських бійців із власними дітьми опублікували в День батька на сторінці 44 окремої артилерійської бригади у Фейсбуці...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 17:47


Історія переселенки з Краматорська надихає не опускати рук навіть у найскладніших ситуаціх...


Рубрика: , , , Опубліковано: о 19:04


У Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбулася перша проща священничих родин Тернопільсько-Зборівської архиєпархії...


Рубрика: , Опубліковано: о 16:21


Найпопулярніше цього тижня

Теми дня
21 Червня
20 Червня
14 Червня
13 Червня