«Ну що, синку, не хотів Україну захищати, втік додому…» — жартома чи всерйоз випалив представник командування 24-ої окремої механізованої бригади 25-річному Андрію Крупі з села Плебанівка Теребовлянського району. Минулого тижня наш земляк їздив у бригаду в Яворів, щоб з’ясувати незрозумілу ситуацію з його військовими документами, та повернувся з нічим. «НОВА…» неодноразово писала про військового з Плебанівки, адже в перший рік війни на Донбасі він дивом залишився живим під час запеклих боїв біля Іловайська, потрапив у полон, зазнав принижень, катувань, підірвав здоров’я… Після складних перемовин сепаратисти обміняли його на двох бойовиків.

Воював Андрій у складі 51-ої механізованої бригади, до рук сепаратистів потрапив восени 2014-го біля села Дзеркальне на Донеччині. Місяць був у полоні в Сніжному. Після обміну повернувся в 51-шу бригаду у Володимир-Волинський, яку в грудні 2014-го розформували, а за місцем її дислокації створили нову — 14-ту окрему механізовану бригаду. Півроку після полону Андрій ще ніс службу, а в червні 2015-го за указом президента демобілізувався з 14-ої бригади. У його військовому квитку є відповідний запис про звільнення, але минулого тижня до нього додому прибули представники Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку і повідомили, що вже три роки його… розшукує 24-та окрема механізована  бригада, що в Яворові, а військова прокуратура Львівського гарнізону порушила проти нього кримінальне провадження за дезертирство. Виявляється, Андрій дивним чином опинився у списках 24-ої бригади, до якої, як стверджує і як засвідчують записи у військовому квитку, не мав стосунку.

«Або помилка, або фіктивні документи…»

«Після полону Андрія боліли внутрішні органи, казав, що візьме ножа і розріже живіт. Увесь час був на знеболюючих та заспокійливих. Наразі трохи підлікували, тепер на постійній дієті. Потрібна реабілітація, але він категорично відмовляється. Не забуду, як в перші дні вдома хтось зачепив його недоречним словом, син впав серед дороги, почав дерти землю, ридати, здавалося, що божеволіє… Ті, хто не пережив такого, не зрозуміють… Син не міг їздити автомобілем ввечері, бо кожен горбок видавався… трупом. Неподалік нашого обійстя траса, вистрелить колесо в автівці — відразу лежить. Долинуть якісь звуки — йому здається, що «Гради» гатять, гул трактора нагадував танк. До року часу тривали жахіття, та день за днем помалу проходить…» — це фрагмент відвертої розповіді матері Андрія пані Надії нашій газеті в січні цього року. Минулого тижня схвильована жінка зателефонувала до редакції і розповіла про непорозуміння, з яким нещодавно зіткнувся її син.

— Після демобілізації Андрій став на облік у районному військкоматі, влаштувався на роботу в приватну фірму, не виїжджав із села. Та тиждень тому до нас приїхали люди в формі, оточили хату й повідомили, що розшукують мого сина, оскільки він нібито самовільно покинув військову частину, — з жахом розповіла пані Надія. — Андрій показав їм військовий квиток, де є запис про звільнення зі служби, здивувалися. Порадили синові поїхати до Яворова і все з’ясувати. Так і зробив, щоб не було ще більших проблем. Просидів у бригаді кілька днів, дали йому там обхідний лист проходити, бо будуть… звільняти. Але як звільняти, якщо він там ніколи не служив? Як звільняти, якщо він вже звільнений три роки тому? У 14-ій бригаді підписував обхідний лист, за втрачені на війні та в полоні речі заплатив. Досі не розуміємо, як його дані опинилися у списках 24-ої бригади… Можливо, це помилка, а, можливо, випливли якісь фіктивні документи… Після візиту людей з ВСП ми з сином їздили у районний військкомат, але комісар навіть не вийшов до нас.

«Намагався забути про все, але не дають…»

Під час однієї із перших мобілізацій на Схід Андрій добровільно прибув до Теребовлянського районного військкомату і пішов воювати. Після демобілізації став на облік у військкоматі, тож, здавалося, там мали б детально знати про місце його служби і під час нинішньої колізії втрутитися в ситуацію.

— Не маю відомостей про розшук Андрія Крупи. ВСП не інформує нас про такі справи. У нас лише можуть поцікавитися, чи проживає в районі такий-то військовослужбовець. Андрій порядний, про нього тільки позитивне можу сказати. Про те, в яких бригадах він ніс службу, не можу розголошувати, бо це конфіденційна персональна інформація, — зазначив військовий комісар Теребовлянського районного військового комісаріату Олександр Кравець.

«Відсидів я без толку в казармі 24-ої бригади кілька днів. Обіцяли звільнити — то сьогодні, то завтра, то до обіду, то після обіду… А до мене вже телефонують з роботи, запитують, коли повернуся, бо ж офіційно працюю, тому я все залишив і їду додому», — сказав Андрій по телефону нашим журналістам. Приїхавши до Тернополя, чоловік навідався до відділу ВСП, де йому надали консультацію щодо подальших дій. Журналісти пішли з Андрієм на цю зустріч.

— Думав з’ясувати, як я став дезертиром у бригаді, в якій ніколи не служив, але мені нічого чітко не пояснили, — обурюється Андрій. — Командир бригади лише дорікнув… Показали мені в комп’ютері кілька наказів 2014-го року про те, що я нібито служив там, вибув в АТО і втік, але це нісенітниця… Після служби я не змінював місця проживання, не переховувався, нічого не порушував, а тут мене звинувачують… Спершу я був шокований і розгублений повідомленням від ВСП, прибувши у 24-ту бригаду навіть думав погодитися на звільнення, але коли мені показали наказ, у якому зазначено, що через самовільне залишення бригади мене позбавлять року служби в зоні АТО, статусу учасника бойових дій, то я категорично вирішив нічого не підписувати, бо це ніби виносити собі вирок. Нехай дві бригади з’ясовують між собою, чиїм я був військовослужбовцем і де правдиві документи. Звернуся зі скаргою до військової прокуратури, буду боротися за свої права в суді! Я нікому не скаржився на пережите на війні, намагався забути про все, але не дають…

 «Очевидно, хтось щось «накосячив»

Керівництво Тернопільського зонального відділу ВСП перейнялося справою Андрія Крупи, планує призначити перевірку, витребувати витяги з наказів, документи щодо проходження ним служби та звільнення. Учаснику АТО попередньо потрібно звернутися до ВСП із відповідною заявою.

— На сьогодні 203 особи з Тернопільщини самовільно залишили військові частини. На листопад готуємо широкомасштабний розшук щодо військовослужбовців 44-ої бригади. На початку вересня нам надіслали дані з 24-ої бригади: у їхніх списках —
43 військовослужбовці, котрі самовільно залишили частину (27 — з Тернопільщини, 16 — з Івано-Франківщини, яка теж у нашому підпорядкуванні), — повідомив  начальник Тернопільського зонального відділу ВСП полковник Іван Бугай. — Стосовно молодшого сержанта Андрія Крупи, то з наданих нам матеріалів відомо, що 18 листопада 2017 року військовою прокуратурою Львівського гарнізону його справу внесено до ЄРДР, йому інкримінують ч.4 ст.407 ККУ. За таке правопорушення загрожує кілька років тюрми, але практика показує, що здебільшого все обходиться або умовним покаранням, або штрафом. У документах Крупи сказано, що він був призваний свого часу Теребовлянським РВК, самовільно залишив частину 28 серпня 2015 року. Знаємо, що Андрій був звільнений з 14-ої бригади, але, не ознайомившись із документами 24-ої бригади, не можемо пояснити, що насправді відбулося. Очевидно, хтось щось «накосячив»… Якщо з’ясуємо, що хтось діяв неправомірно, внесемо про це подання, а вже командуючий військами оперативного командування «Захід» буде вирішувати про покарання винних.

Взявся з’ясовувати причину неузгодженості з документами Андрія Крупи і колишній нардеп від Теребовлянщини, а нині — радник міністра МВС Михайло Апостол. Річ у тім, що саме він свого часу доклав чимало зусиль, аби визволити Андрія з полону. Днями Михайло Володимирович має обговорити проблему Крупи з командувачем Сухопутних військ ЗС України.