20 січня 2015 року проросійські бойовики, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військове керівництво прийняло рішення відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.
Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики і волонтери протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.
Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти і чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Того ж дня українські силовики завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ завдали удару по позиціях терористів і встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і навіть під шквальним вогнем тримали оборону.
За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.
На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролював супротивник. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. У ці дні, в результаті підриву терміналу, загинули 58 захисників-«кіборгів», які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових.
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ої, 80-ої, 81-ої, 95-ої окремих аеромобільних та 93-ої окремої механізованої бригад, 57-ої окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох бійців відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
16 січня з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу і вшановується пам’ять загиблих побратимів. За даними українського незалежного проєкту «Книга пам’яті полеглих за Україну», які були оприлюднені в січні 2018 року, підтверджені дані щодо втрат українських військових за період 242 днів оборони Донецького аеропорту складають 100 осіб загиблими. Волонтер проєкту Герман Шаповаленко підкреслив, що число 100 — не заокруглення, а верифікований перелік. Тернопілля під час оборони Донецького аеропорту втратило чотирьох бійців — Івана Вітишина, Ігоря Римара, В’ячеслава Мельника, Володимира Труха. Вічна слава Героям!
Іван Вітишин («Тесть»)
Дата і місце народження: 14 вересня 1976 р., с. Велика Лука, Тернопільський район.
Дата і місце загибелі: 21 січня
2015 р., Донецький аеропорт.
Звання: старший сержант.
Посада: підрозділ: 81-ша окрема аеромобільна бригада (122-ий окремий аеромобільний батальйон).
Обставини загибелі: загинув 21 січня 2015 р., обороняючи новий термінал аеропорту Донецька (ДАП).
Сімейний стан: залишилися дружина та три доньки.
Місце поховання: с. Велика Лука, Тернопільський район.
Указом Президента України
№ 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Ігор Римар («Філософ»)
Дата і місце народження: 16 квітня 1987 р., с. Трибухівці, Бучацький район.
Дата і місце загибелі: 27 січня 2015 р. (помер від поранень).
Звання: старший солдат.
Посада: стрілець-номер обслуги.
Підрозділ: 80-та окрема десантно-штурмова бригада.
Обставини загибелі: отримав тяжкі поранення 9 січня 2015 р. під час атаки російських бойовиків на новий термінал аеропорту Донецька. У бою від розриву міни Ігореві відірвало руку, розтрощило щелепу і гортань. Помер у Київському військовому клінічному центрі.
Сімейний стан: залишилися мати і дружина.
Місце поховання: с. Трибухівці, Бучацький район.
Указом Президента України
№ 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
В’ячеслав Мельник («Анчоус»)
Дата і місце народження: 11 грудня 1988 р., с. Сєвєрний, Усть-Янський район, Якутія, РРФСР.
Дата і місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.
Звання: солдат.
Посада: зенітник.
Підрозділ: 81-ша окрема аеромобільна бригада (122-ий окремий аеромобільний батальйон).
Обставини загибелі: загинув 20 січня 2015 р., обороняючи новий термінал аеропорту Донецька (ДАП).
Сімейний стан: залишились батьки та двоє маленьких дітей. У 2014 році напередодні мобілізації загинула дружина В’ячеслава. Батько після загибелі сина пішов воювати (5-ий батальйон УДА), мама — волонтер.
Місце поховання: с. Жолоби, Кременецький район.
Указом Президента України
№ 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Володимир Трух
Дата і місце народження: 14 липня 1992 р., с. Жабинці, Гусятинський район.
Дата і місце загибелі: 17 січня 2015 р., Донецький аеропорт.
Звання: солдат.
Посада: водій-радіотелефоніст.
Підрозділ: 81-ша окрема аеромобільна бригада (122-ий окремий аеромобільний батальйон).
Обставини загибелі: загинув 17 січня 2015 р. у бою з російськими збройними формуваннями в новому терміналі аеропорту Донецька. Під час штурму хлопцеві відірвало руку і він помер від втрати крові в терміналі летовища.
Сімейний стан: залишилися батьки, старші брат з сестрою і наречена.
Місце поховання: с. Жабинці, Гусятинський район.
Указом Президента України
№ 282/2015 від 23 травня 2015 року “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі” нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: Донецький аеропорт, Кіборги, річниця
