«Ніколи не повірю, що злодії можуть бути патріотами», — казав В’ячеслав Чорновіл. І це правда: які б красиві вишиванки не одягали, які б високі промови не виголошували, як би вперто не трималися за посади і не замилювали громадськості очі. І якщо “руки липкі”, годі говорити про любов до України.

26 жовтня “великого патріота” Михайла Головка нарешті звільнили з посади голови Тернопільської обласної ради. Під час таємного голосування за його відставку проголосували усі присутні 51 депутат. Таким чином висловили нетерпимість до проявів корупції у владі. 26 червня цього року Михайла Головка і двох заступників голови Тернопільської обласної військової адміністрації Ігоря Дем’янчука та Ігоря Гайдука затримали на хабарі. За даними слідства, затримані вимагали близько 2,4 млн гривень у підприємця за перераховані його товариству кошти за виконані роботи з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів.

Крім того, за цю круглу суму підозрювані обіцяли підписати відповідні акти виконаних робіт та погасити борг комунального підприємства обласної ради перед товариством. Сума неправомірної вигоди становила 10% «відкату» за повернення заборгованості за виконані роботи. Не дивлячись на те, що підприємець займався волонтерською діяльністю та допомагав армії, високопосадовці все одно вимагали хабар. Після передачі третього траншу в розмірі понад 600 тис. грн голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка та двох заступників голови Тернопільської обласної військової адміністрації затримали «на гарячому».

Депутати Тернопільської обласної ради й раніше намагалися звільнити Михайла Головка з посади, однак чиновник після оголошення йому підозри в хабарництві спершу пішов на лікарняне, а згодом — у відпустку. Через чотири місяці депутати зібрали необхідну кількість голосів, щоб провести збори і самотужки відкрити позачергову сесію Тернопільської облради. Із 64 депутатів на сесію прибув 51, інші через різні причини не змогли взяти участь. Кілька обранців нині захищають Україну на передовій. Щоб засідання відбулося у законодавчому полі, депутати спершу провели збори, дотрималися ряду процедур і лише потім розпочали сесію.

Після голосування і підрахунку голосів голова Тернопільської ОВА Володимир Труш запропонував обов’язки голови обласної ради тимчасово покласти на Володимира Болєщука, який дотепер обіймав посаду першого заступника голови обласної ради. Присутні в залі підтримали таке рішення.
— На сесію обласної ради прибула більшість депутатів і одноголосно звільнили Михайла Головка з посади, — зазначив Володимир Болєщук. — Колеги надали мені повноваження виконувати обов’язки голови обласної ради, доручили провести всі реєстраційні дії щодо звільнення, які я зобов’язаний виконати. Депутати були одностайними, бо вже втомилися від тієї невизначеності, від того корупційного скандалу, який триває від червня. Не боюся брати на себе відповідальність, хочу, щоб обласна рада працювала ефективно на користь Тернопільщини.

Михайло Головко ні на збори депутатів, ні на сесію не з’явився, хоча в той час перебував у своєму кабінеті у Тернопільській обласній раді. Проте зголосився прокоментувати журналістам ситуацію щодо його відставки. Напередодні він наввипередки запланованим зборам депутатів і позачерговій сесії видав розпорядження про скликання сесії на 8 листопада.

— Ще 24 жовтня я ініціював питання скликання сесії щодо довіри до себе. Ситуація накручена, бо 26 червня відбулася брутальна провокація і підстава. Доведу свою невинуватість у суді. Відбулася попередня розмова із депутатами, тож я розумів політичні настрої. Заявив, що готовий ініціювати сесію і ставити питання щодо себе. Так і зробив. Але хтось дуже сильно поспішає. Можливо, хтось сумнівається, можливо, боїться, а можливо, невпевнений. Законність сесії будуть встановлювати правоохоронні органи. Не тримаюся за посаду, депутати хочуть зняти мене з посади, але це має бути у законний спосіб, — нервував на той час вже ексголова облради.

Намагаючись вибілити себе перед відеокамерами, Михайло Головко також виголосив «палку промову» про те, що хтось хоче навмисне знищити місцеве самоврядування на Тернопільщині, що це помста йому за відстоювання питання повернення Почаївської лаври з рук московської церкви у власність громади, за захист традиційних цінностей, встановлення пам’ятника Роману Шухевичу. Проте його емоційний виступ виглядав, як агонія. Корупційний скандал у час війни поставив кінець політичній кар’єрі «великого патріота» Михайла Головка. Про совість тут не йдеться, але якби він мав хоча б краплю відповідальності перед громадськістю, то сам би пішов із посади відразу ж після затримання на хабарі. Довелося зносити Головка з крісла голови.