Студентка другого курсу ТНТУ Матіс Калінґа з Демократичної Республіки Конго є головним свідком у справі про вбивство в Тернополі іноземного студента. Слідчі вже допитали її, тепер жінка хоче достроково (ще до слухання справи) дати покази в суді. Річ у тім, що вона планує невдовзі повернутися в Африку і не знає, коли саме потім приїде в Україну. Для Матіс важливо, щоб її свідчення були враховані судом. Іноземка мешкала в одній найманій квартирі на масиві «Дружба» зі своїм земляком — 24-річним студентом ТНЕУ Ерітьє Люсамбою Каємбе.

Тієї фатальної ночі на 9 травня вона спала у свій окремій кімнаті разом із 2-річним сином. Поранений Ерітьє розбудив її і покликав на допомогу… У вбивстві юнака підозрюють 18-річну Соломію Т. із Великого Глибочка Тернопільського району, яка гостювала в іноземця і яку зафіксували камери відео-
спостереження. Дівчина наразі перебуває в ЗІСО. Суд обрав їй міру запобіжного заходу — тримання під вартою з можливістю внесення застави 315 тисяч гривень, але рідні не внесли такі кошти. Дівчина жила з мамою і бабусею, тато помер кілька років тому. Ерітьє поховала у Тернополі його сестра Ешлей, яка також навчається в ТНЕУ. Батьки не змогли приїхати на похорон через карантин.

«Ми з сином бачили, як помирав Ерітьє…»

22 червня у Тернопільському міськрайонному суді відбулося засідання, на якому мали допитати Матіс, але слухання перенесли. Причина — до суду не прибула мати підозрюваної, яка є її законною представницею. Зробили перерву, щоб зателефонувати до матері Соломії, проте вона не відповідала на дзвінки, а далі її телефон був вимкнений. Суддя Віктор Дзюбич вирішив перенести слухання на 30 червня, щоб за цей час належно повідомити законну представницю підозрюваної.

— Хочу, щоб була справедливість! — сказала журналістам після засідання Матіс Калінґа. — Я була свідком. Ерітьє не може сказати, що сталося тієї ночі, бо його вже нема серед живих. Хочу розповісти в суді все, що я бачила і знаю. Смерть Ерітьє — велика трагедія для його рідних, а також і для мене, бо був мені, як брат. У нього були плани на майбутнє, він не повинен був так рано іти з життя. Не можу це так залишити, для мене важливо, щоб убивцю покарали. Ми приїхали в Україну вчитися. Сумно, що так сталося… Так не можна чинити з людиною. Мені потрібно зараз дати покази, бо у липні я їду додому на чотири-п’ять місяців, хочу там пройти стажування. Мій чоловік працює в Києві. Я приїхала на навчання до Тернополя. Зі мною живе мій синочок, якому 2 роки і 4 місяці. Дитина прокинулась тоді й бачила, як помирав Ерітьє… Це шок для нас. Ми відразу залишили ту квартиру, переїхали в інше помешкання. Я не могла там бути: відчиняла двері — перед моїми очима поставала та страшна картина…

— Матіс є ключовим свідком у справі, бо бачила вбивцю, знає обставини тієї ночі. Наразі тривають канікули у вузі і свідок має намір поїхати до себе в країну, невідомо, коли повернеться і чи повернеться взагалі, — зазначив адвокат сестри вбитого хлопця Сергій Хлєбніков. — Може так скластися, що на момент судового слухання її неможливо буде допитати, але її свідчення — дуже важливі. Власне тому свідок написала клопотання про допит її зараз, поки вона в Україні. Важливо, щоб її покази були зафіксовані. Згідно з нормами КПК, суд бере до уваги лише свідчення свідків, які допитані безпосередньо в суді. Якщо жінка поїде недопитана і не зможе згодом брати участі в засіданнях, то відповідно свідчення, які вона надала слідству, судом не будуть братися до уваги. Сторона підозрюваної намагається унеможливити цей допит, щоб слідство втратило цього свідка.

«Ері не спочине в мирі, поки не буде справедливість…»

Після похорону іноземного студента та засідання суду з обрання міри запобіжного заходу для підозрюваної його мати Еліса Люсамба записала відеозвернення до усіх, хто підтримує їхню родину в такій важкій ситуації.

— Ері вибрав Україну для навчання, а Україна стала його другим домом, тому що він похований там і більше не повернеться в Конго, — сказала жінка. — Дякую африканській громаді, студентам університету та всім добрим людям, які нас підтримали. Дякую тим, хто нас потішив, хто надав матеріальну, фізичну і духовну підтримку. Вдячна усім, а особливо тим, хто відстоює правду. Ері не спочине в мирі, допоки не буде справедливості…

Спільнота студентів із Конго у Тернополі дуже дружна. На судові засідання підтримати сестру вбитого хлопця приходять багато її земляків. Під час слухання тримають листівки з фотографією Ерітьє. Перед засіданням, на якому мали допитати свідка, Ешлей разом із подругами стали в коло біля суду, взялися за руки і молилися. Дехто із них відвідує євангельську церкву «Голгофа» у Тернополі. Приходять підтримати Ешлей і її друзі з цієї церкви.

— Наші батьки живуть у Конго, маму звати Еліса, батька — Жорж, на жаль, вони розлучені, але ми спілкуємось. У наших батьків п’ятеро дітей. Ми живемо з мамою, — розповіла «НОВІЙ…» сестра вбитого Ешлей. — Старшій сестрі Ендже 26 років, вона заміжня, має донечку, яка вже ніколи не побачить дядька. Другим за віком у нашій сім’ї був Ерітьє — спадкоємець роду. Ми його втратили назавжди. Третя — я. Мама виховує ще двох молодших моїх братів — 17-річного Джо і 4-річного Хуніо. Для братів Ерітьє був прикладом цілеспрямованості і доброти. Нам дуже його не вистачає. Будемо добиватися справедливого покарання для вбивці.