Тернопіль і тернополяни продовжують готуватися до зими — і не лише теперішньої, а й до майбутніх. При цьому заходи, що їх вживають містяни разом з містом, допоможуть навіть у ситуації повної непрогнозованості тарифної політики від Києва. А все завдяки тому, що в нас триває процес впровадження міської «Програми енергоефективності, енергозбереження і термомодернізації житлового фонду Тернополя» на умовах співфінансування 70/30 — це коли 30% вартості сплачують мешканці будинку, а 70% — кошти з міського бюджету.
Днями очільник Тернополя побував у будинку на вул. Вишнівецького, 5, де за згодою мешканців цілого під’їзду відбувся капітальний ремонт з утеплення фасаду на умовах співфінансування…

Економія енергоресурсів складатиме 50%

«Вартість утеплення фасаду та балконів даного будинку 1 мільйон 400 тисяч гривень, проте, згідно з програмою, якою скористалися мешканці 40 квартир цього будинку, вони сплатили лише 400 тисяч гривень, а 1 млн. грн. було виділено з міського бюджету, — розповів Сергій Надал. — У цій же багатоповерхівці, згідно з програмою, що реалізується за фінансування Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), встановлено тепловий лічильник у складі індивідуального теплового пункту (ІТП). Завдяки облаштуванню ІТП та утепленню фасаду економія енергоресурсів для опалення даного будинку складатиме близько 50%.»

Цього року капітальний ремонт з утеплення фасадів на умовах співфінансування у місті заплановано провести ще у чотирьох житлових будинках за адресами: вул. За Рудкою, 1 (ОСББ «Заруддя 1»); вул. Смакули, 1 (ОСББ «Смакули, 1»); вул. Юрчака, 2 (ОСББ «Юрчака, 2») та вул. Оболоня, 11 (ОСББ «Оболоня, 11»). У 2017 році у місті утеплили 12 багатоповерхових будинків.  Це очевидний доказ того, що громада довіряє владі, а отже, можна спільно працювати на користь людей та міста.

Унікальна реформа термомодернізації та енергоефективності

Загалом комплексна програма покращання енергоефективності Тернополя охоплює кілька головних напрямків.

По-перше, це вже згадані утеплення фасадів і заміна вікон. Тут для всього міста особливо важлива підтримка активних громадян, які готові взяти участь у програмі співфінансування, коли частину фінансового тягаря бере на себе мерія, а частину — самі мешканці будинків. Вкладені кошти часто окуповуються за один опалювальний сезон. Є і нематеріальна складова, адже кожен з таких тернополян працює на благо громади. Фактично ці люди економлять спільні кошти, які місто змушене було б витратити на неефективну систему опалення.

По-друге, це встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП), що дозволяє скоротити споживання газу, поступово відмовитися від довгих магістральних теплопроводів (на яких найбільше втрачається тепла), забезпечити будинки постійно гарячою водою і гарантувати комфортну температуру у квартирах за будь-якої погоди. ІТП сам регулює температуру батареї залежно від температури повітря надворі і від температури у кімнатах.

Міський голова Сергій Надал постійно наголошує на важливості  ІТП. Тільки за наявності ІТП встановлення лічильника тепла забезпечить економію коштів мешканців будинку. Саме тому в Тернополі обрали, можливо, повільнішу, але ефективнішу стратегію, коли теплолічильники встановлюють у складі ІТП. Це дає змогу економити, а не просто фіксувати стан витрат тепла і перекладати витрати за його сплату на мешканців, як у випадку простого встановлення лічильників тепла у непідготовленому будинку.

По-третє, це перехід від чотиритрубної системи централізованого опалення до двотрубної. Відмінність полягає в тому, що за двотрубної системи вода підігрівається безпосередньо поблизу будинку, на відміну від чотиритрубної, коли вода грілася централізовано і постачалася до будинку по довгих магістралях, де були великі втрати.

По-четверте, це впровадження системи віддаленого керування і моніторингу процесу теплопостачання (SCADA) у поєднанні з установкою ІТП. Завдяки системі спостереження за роботою теплових мереж з центрального диспетчерського пункту в режимі реального часу та із врахуванням погодних умов можна визначити оплату за фактичне споживання в місцях загального користування, оперативно реагувати на надзвичайні ситуації, оптимізувати розподіл тепла та енерговитрати у загальноміському масштабі.

Таким чином, кожен з тернополян, що бере участь у програмі термомодернізації і підтримує цей курс міського виконкому, працює на спільне благо. Тернопіль стає енергоефективним та менш залежним від примх централізованої тарифної політики. По суті, у Тернополі реалізовується унікальна реформа, бо роблять її силами лише місцевої громади. У більшості країн Європи такі програми реалізовували на загальнодержавному рівні.

Тарас Мельник