І коштує він дорожче, аніж простий батон чи український хліб, тому що вироблений з цільного зерна (цільнозерновий) або ж у його складі багато злакових (багатозерновий).
На що потрібно звертати увагу при виборі корисного хліба?
Теоретично різниця між ними наче невелика, але:
– цільнозерновий хліб: його головний компонент – борошно, що містить всі частини цілого зерна. Перевагою такого хліба є високий вміст харчових волокон, які підтримують нормальну роботу кишечника, служать харчуванням для мікрофлори кишечника і допомагають краще контролювати почуття голоду. У такому хлібі вищий вміст білка, вітамінів групи В і мінералів, ніж у виробах з борошна тоншого помелу. Тому він більш цінний продукт для здорового харчування. Є ще хліб з пророслих зерен пшениці. Він за своїм складом буде ще більш багатим на вітаміни і мінерали.
– багатозерновий хліб зовні виглядає досить здоровим. Але часто виявляється, що більша частина його складу – пшеничне борошно вищого сорту. Це, як правило, звичайний хліб, в який, крім пшеничного і житнього борошна, входить ще борошно кількох (не менше трьох) злаків.
Часто, щоб він здавався більш корисним, додають солод або квас, щоб надати коричневого кольору, як у житнього хліба, а зверху посипають насінням. Як правило, додають насіння соняшнику, гарбуза, льону, кунжут або мак. Це може заплутати багатьох споживачів.
Для того, щоб вибрати більш корисний хліб, звертайте увагу на склад. Не лінуйтеся читати етикетку! На першому місці в списку інгредієнтів буде вказане борошно з цільного зерна або мітка whole grain. У складі хліба має бути мінімум інгредієнтів, E-компонентів і невелика кількість солі (не більше 1 г на 100 г продукту).
Якщо обирати між хлібом звичайним і цільнозерновим, перевагу потрібно віддавати цільнозерновому. А якщо хліб багатозерновий, то бажано, щоб в складі була частина борошна грубого помелу.
Але тим, у кого є захворювання ШКТ, треба бути обережними: такий хліб може подразнювати шлунок і кишечник, викликати здуття і дискомфорт. Іноді допомагає уникнути таких проявів ретельне його пережовування. І для людей з непереносимістю глютену такий хліб теж не підходить, як втім і будь-який, до складу якого входять пшениця, ячмінь і жито.
З’їдати багато хліба не треба. Всю потребу організму у вуглеводах покривати хлібом не варто. Щодня можна вживати близько 100-150 г хліба.
Світлана Фус, дієтолог
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: корисне харчування