З верхів Лопати, Чорним лісом,
Неначе грім, неслась луна.
В нерівний бій вступав тим часом
Геройський курінь «Різуна»*.
У грізнім герці розгулялись
Нащадки Гонти, Богуна,
І круки на бенкет зібрались,
Куди йшло військо «Різуна».
Нестримним клекотом вогненним
Косив фашистів кулемет
Та розкидав з виттям смертельним
Москальські лави міномет.
Кидали битву, відступали
Прокляті вороги УПА,
Коли зловісно заблищали
Багнети війська «Різуна».
Вкривала гори темна нічка,
Горіла ватра, чай кипів.
І розливався, наче річка,
Душевний партизанський спів.
Несуть вітри крилату славу
З стрімких Горганових грунів
Про мужню лицарську звитягу
Борців за волю — «Різунів».
*«Різун» — Василь Андрусяк — курінний УПА. Народився у м. Снятин на Івано-Франківщині. Створивши бойові загони, він провів сотні боїв, що переважно завершилися блискучими перемогами. Загинув за загадкових обставин у Чорному лісі. Посмертно нагороджений УГВР урядом у підпіллі — найвищою відзнакою Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го класу. Де похований — не відомо, бо вороги боялися Василя Андрусяка навіть мертвого.
Микола Федчишин, м. Волочиськ
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: вірші, УПА