Децентралізація приносить як позитиви, так і труднощі, які громадам доведеться вирішувати разом. Такою проблемою є, зокрема, питання фінансування дитячих садочків, яке стало одним з ключових тем обговорення під час позачергової сесії Тернопільської міськради минулого четверга, 30 листопада. Спробуємо розібратися: то хто ж має платити у Тернополі за відвідування дітьми садочків?

Звідки виникла проблема?

Усе почалося з того, що після парламентських виборів 2014 року у Верховній Раді була сформована коаліція “Європейська Україна”, до якої ввійшли фракції БПП, “Батьківщини”, Радикальної партії, «Народного фронту» та “Самопомочі». Однією з головних цілей коаліції було проведення децентралізації, тобто передачі більших повноважень на місця. Ухвалений Верховною Радою Закон про державний бюджет на 2017 рік містить кілька суттєвих новацій, які, з одного боку, передають місцевим громадам більше повноважень, а з іншого — перекладають на них і додаткові зобов’язання, зокрема, фінансування дитячих садочків. До того усі витрати разом з пільгами по дитячому харчуванню і садках ніс центральний бюджет. З нього виділяли кошти безпосередньо для цієї мети. В рамках реформи децентралізації новоствореним громадам разом з видатками передали частину податків, які йдуть до місцевого бюджету. Логіка держави проста: вчіться рахувати свої гроші і розумно їх витрачати.

Українське законодавство, зокрема, Бюджетний кодекс та ЗУ “Про місцеве самоврядування”, чітко передбачає, що усі повноваження мають бути забезпечені фінансовим ресурсом, бо в економіці не працює нічого, якщо на це немає коштів. У той же час ст. 140 Конституції України змушує голів територіальних громад діяти виключно у рамках закону. “Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи”, —  гласить Основний Закон. Відтак виникла законодавча колізія: з одного боку, є державна гарантія безкоштовної освіти включно з дошкільною, а з іншого — місцеве самоврядування повинно чітко розраховувати виключно на власні кошти і забезпечувати у першу чергу послуги громаді. Тобто міський голова Тернополя повинен витрачати кошти у першу чергу на громадян, зареєстрованих у Тернополі. Такий же обов’язок мають голови сільських рад та новостворених об’єднаних територіальних громад перед мешканцями своїх населених пунктів незалежно від того, де дитина відвідує садок — в Тернополі чи у своєму селі.

Де взяти гроші на дітей з довколишніх сіл?

Існуюча сьогодні законодавча база передбачає два варіанти вирішення проблеми фінансування перебування у садочках нетернопільських дітей.

Перший варіант — коли громада, наприклад, село, об’єднується з Тернополем. Тоді об’єднуються бюджети двох громад, і питання фінансування дітей з новоствореної громади — в компетенції міськради Тернополя.

Другий варіант — коли об’єднана територіальна громада укладає добровільну угоду з Тернополем про міжбюджетні розрахунки і виділяє кошти на ту кількість дітей, які ходять у садочки в Тернополі, але зареєстровані у цій громаді.

Для бідних ОТГ, які мають мало податкових надходжень, держава видає різного виду доплати. Це кошти, які КОЖНА громада мала б витратити на КОНКРЕТНУ мету, наприклад, на фінансування конкретної кількості дітей. У випадку сіл, які ще не пройшли процес об’єднання, цю цільову доплату отримує районний бюджет, який мав би платити за дітей, зареєстрованих на території району, окрім проживаючих на території ОТГ. Однак наразі немає ще законодавчого примусу для райдержадміністрацій,  районних рад та голів ОТГ. З цього і користають районні чиновники та окремі голови ОТГ. З одного боку, вони кажуть, що держава має гарантувати безкоштовний садочок кожній дитині, а з іншого — не бажають виділяти на це кошти, які по закону мають бути закладені у бюджеті. Чиновники фактично перекладають свої обов’язки на плечі батьків. Вони маніпулюють ними і провокують на акції протесту проти міської влади, хоча мали б просто укласти угоду з Тернополем.

Чому окремі депутати «раптом передумали»?

Варто зазначити, що більшість депутатів Тернопільської міської ради ще влітку підтримали звернення до голів ОТГ, Тернопільської райради та Тернопільської РДА з проханням укласти угоду з містом про міжбюджетні розрахунки за садочки. Таких звернень було два, а після останньої сесії за дорученням міського голови Сергія Надала було спрямоване третє звернення до голови Тернопільської РДА та голови Тернопільської райради. При цьому міський голова Тернополя звернувся до партійних фракцій, пердставлених у Тернопільській міській раді, з проханням провести переговори з однопартійцями у районній раді, яку очолює представник “Самопомочі”, щоб у районному бюджеті були закладені кошти на дітей з району, які відвідують тернопільські садочки.

Однак замість цього окремі депутати зайняли провокативну позицію. Зокрема, представник “Самопомочі” Назар Зелінка вдався до відвертих маніпуляцій. Замість того, щоб працювати над вирішенням проблеми, він на сторінці у Фейсбуці розпочав опитування: чи мають діти батьків, які працюють у Тернополі, платити за садочки? Хоча відповідь на це питання відома: батьки не повинні платити! За їхніх дітей повинен заплатити бюджет Тернополя, якщо діти зареєстровані у Тернополі, або відповідна територіальна громада, де зареєстрована дитина. Такий закон і така, зрештою, європейська практика. У Німеччині чи Польщі людина починає працювати лише тоді, коли отримує офіційну реєстрацію у місці праці. Це очевидно, бо саме тоді зрозуміло, що вона сплачує податки до місцевого бюджету.

Василь Блаженюк, юрист