Нині в Україні на одного працюючого припадає кілька пенсіонерів — це об’єктивна реальність, продиктована як скороченням життя людей, так і трудовою міграцією та зменшенням народжуваности.

Виникає запитання: де брати гроші для пенсіонерів і як зробити, аби пенсії зростали? Про це розмірковує людина, яка вже20 років працює в аграрному бізнесі, створила майже 2500 робочих місць і чесно сплачує податки (тільки за минулий рік компанія «Агропродсервіс», засновником якої є Іван Чайківський, сплатила майже 200 млн. грн. усіх видів податків та платежів до бюджетів різних рівнів, з яких і виплачуються, в тому числі, й пенсії. Ми повинні розуміти, говорить Іван Чайківський, що пенсіонери залежні виключно від своєї пенсії, вони рідко мають змогу підзаробити і їхня працездатність все-таки нижча, ніж молодшого покоління. Тому ми маємо подбати, щоб їхньої пенсії вистачало на безбідне життя.

Чи можна цього досягти? Як економіст, відповідально заявляю, що це можливо, але не відразу. По-перше, в основі всього лежить економіка. Якщо вона запрацює — піде грошовий обіг, почнуться інтенсивніші сплати до бюджетів і звідти вже будуть надходити кошти для пенсій та інших соціальних виплат. Звісно, економіка не запрацює сама собою, держава має встановити єдині ефективні правила, які будуть незмінні протягом тривалого періоду, аби інвестор відчував себе захищеним. Адже, щоб започаткувати бізнес, він бере кредит чи вкладає у нього важко зароблені кошти. І тільки тому, що в нас так швидко змінюються правила гри, інвестори бояться заходити в Україну, а своїх коштів державі не вистачає. Навіть гроші МВФ ми використовуємо на проїдання, а не на розвиток. Саме тому в парламенті має сформуватися група економістів-практиків, котрі розроблять пакет законів, який перетворить Україну у сприятливий майданчик для інвестицій. Інвестор, який не буде відчувати страху за свої гроші та бізнес, дасть нам ту довгоочікувану оновлену фінансову кров для нашої економіки. По-друге, є інший шлях, тісно пов’язаний з інвестиціями, — повернення заробітчан додому. Ми говоримо не тільки про створення робочих місць, а й про заснування ними власної справи. Ми хочемо, щоб люди ставали господарями, які будуть опиратися на власні сили. Це власне ще одна велика група працездатного населення, яка наповнюватиме бюджет для подальших виплат пенсій. І третій крок — збільшення пенсій та їх справедливе вирівнювання. Не може людина в селі, фізично пропрацювавши все свідоме життя і втративши при цьому навіть здоров’я, отримувати найнижчу пенсію. Тому шкалу виплат треба переглянути не тільки з урахуванням стажу, а й інтенсивности тієї роботи, яку людина виконувала, надати більшої ваги важкій праці, навіть якщо її прирівнюють до некваліфікованої. Усе це реально зробити за 3-4 роки лише при одній умові – мати бажання робити позитивні зміни для людей. А виробити стимулюючі правила для інвесторів та оживити економіку здатні лише успішні внутрішні інвестори, які пройшли тернистий шлях бюрократичних бар’єрів і вистояли, мають за плечима великий досвід творення і чітко розуміють, що треба зробити, аби українська економіка встала з колін і запрацювала на повну потужність.