«На балконі» — саме так назвав свій «картинно-карантинний» артпроєкт відомий тернопільський художник Рустам Давлетов. Щодня ось уже 30 (!) днів поспіль митець виставляє на балкон свого помешкання на одній із центральних вулиць міста свою нову картину.  Перехожим — радість, світлинам картин на балконі у соцмережах — сотні «вподобайок» та захоплених коментарів.

Музу на карантин не посадиш!

— Мистецький люд по всьому світі «флешмобить» на балконах як може — хтось співає, хтось грає, а я вирішив демонструвати картини, аби додати людям позитивних емоцій, —  зазначає сам художник. — Коли наприкінці березня довідався про продовження карантину – планувалося на 30 днів, я подумав, що нині маю у себе в студії саме таку кількість картин і можу щодня демонструвати нову, аби «розбавити» мистецтвом одноманітні карантинні будні тернополян… Задумано — зроблено:  взявся виставляти і змінювати щодня на іншу картини на власному балконі, а паралельно ще й малювати нові, бо ж і роботи нові виставляти треба, і музу на карантин не посадиш… (Сміється, — авт.) Маю вже й постійних «відвідувачів виставки»:  бачу, що сусіди з будинку навпроти щодня чекають, коли винесу на балкон нову картину, бувало, навіть фото мені висилали і дякували, приємно спостерігати, як перед моїм балконом перехожі сповільнюють крок і розглядають картину. Власне, мій мистецький месидж був ще й у тому, що інколи варто лише підняти голову догори, аби помітити красу…  У гарну погоду картина на балконі увесь день, у погану виношу її лише «на фотосесію». За час «балконної виставки» відгуків щодо неї отримав дуже багато, а з кожною новою картиною їх з’являється ще більше! Нещодавно випадково побачив, що в Німеччині місцевий митець днями теж започаткував таку виставку на балконі. Підозрюю, що надихнувся з моєї виставки, тому що розголос вона отримала неабиякий… Проте хоча виставка називається «На балконі», розрахована вона насамперед на  інтернеткористувачів, які заходять на сторінку моєї артстудії в мережах Інстаграм та Фейсбук. А усім мешканцям міста раджу за можливості залишатися вдома, аби вберегти своє здоров’я.   І не переживайте, якщо не розгледіли на балконі всіх нюансів тієї чи іншої картини: після карантину я планую організувати виставку своїх «балконних робіт». Оскільки вона уже така доволі неординарна, то і «розвіртуалити» її я планую також цікаво і нестандартно: не десь у стінах галерей, а, можливо, на свіжому повітрі, просто неба…

Економіст за фахом, художник за покликанням

— На карантині мені найбільше бракує спілкування, — зазначає Рустам Давлетов. — Оскільки нині артстудія «Д.Р», де я проводжу майстеркласи, не працює, то дуже не вистачає саме атмосфери творчих зустрічей із тернополянами.  Нині для того, аби підтримати і надихнути людей, ми з Людмилою Синяковою проводимо майстеркласи з малювання он-лайн для дітей і дорослих. Ставите біля себе телефон або планшет, пензлі в руки і — гайда малювати! Такі майстеркласи ми проводимо щотижня, причому їх дивляться не лише тернополяни, а й глядачі зі всієї України та любителі мистецтва зі США, Німеччини, Польщі… А по закінченні майстеркласу присилають нам фотографії своїх робіт — це дуже тішить і надихає!

За фахом Рустам Давлетов економіст, навчався у ТНЕУ, а за покликанням – художник. Певний час працював у банку, але навіть там його не полишала думка про малювання. Згодом почав займатися аерографією  — за допомогою «повітряного пера» розфарбовував ноутбуки та мобільні телефони, а тоді  сів за мольберт і взяв фарби. І не просто творить, а ще й надихає творити інших!

— Моя перша виставка мала дуже символічну назву «Віра в себе», — зазначає чоловік. — Адже без неї я б не реалізувався як митець. А згодом взявся передавати цю віру в себе кожному, хто приходить до мене на заняття.  Адже найважливіше насамперед бути художником у душі, а потім уже переносити це на полотно.  Я хоч і не маю художньої освіти, проте змалку любив малювати і щасливий з того, що зміг зробити це справою свого життя… І на своїх майстеркласах (а там неперевершені картини вдаються навіть людям не просто без художньої освіти, а й навіть без жодного художнього досвіду!) я завжди кажу, що не стільки вчу людей малювати, як повертаю їм віру в себе за допомогою фарб і полотна, показую, що насправді кожен з нас може більше, ніж вважає… А малювати не складно, коли любиш цю справу  (сміється, — авт.).