Музичний пульт, мікрофони, динаміки – все на місці. Пасажирам креативний водій пропонує мікрофон і пісню — на вибір. Вартість послуги від цього не змінюється. Таким чином, каже, хоче покращити настрій — і собі, і клієнтам. Розповіді про ексклюзивне караоке-таксі поширюються зі швидкістю звуку. Пасажирам «додаткова опція» у сервісі подобається, виконують пісні на будь-який смак: від народних до сучасних.
— А я в цей час кермую і насолоджуюся співом! — розповідає Володимир Хмурич. — І не важливо, чи людина вміє співати професійно, чи не професійно, я просто кайфую від того, що вона показує свої здібності.
Пан Володимир на ринку торгує опалювальним обладнанням і сантехнікою. У службу таксі влаштувався працювати з січня цього року, а щоб робочі будні були веселішими, вирішив поєднати таксування зі своїм давнім захопленням — співом.
— Люблю я ту справу! — сміється чоловік. — І слухати гарний український спів, і самому поспівати за компанію. Але більше ціную чийсь спів. У мене дві донечки – Юля і Ліля, і обоє дуже музикальні. Юля грає на клавішних, навіть пробували свій гурт організувати з однокласниками – скрипка, саксофон, клавішні, але за наукою не було часу на репетиції… На музичне таксі мене надихнули насамперед доньки. Коли везу молодшу Лілю на заняття вокалом, то вона з коліжанкою з та-а-аким задоволенням ще в машині розспівується! Перші два тижні таксування я караоке ще не мав, роздавав пасажирам цукерки і думав, що б зробити своєю «фішкою». А потім якось сіли до мене у таксі дівчата – їхали із забави, кажуть: «Ех, не наспівалися…» Я їм увімкнув гарну українську пісню — співайте на здоров’я! А вони: «Ні, то не те, от були б мікрофони…» І тут я задумався… (Сміється — авт.) Добре, кажу, будуть вам мікрофони! Поставив караоке-систему, зробив лед-підсвітку — краса! Караоке ставив аж двічі — перше мене не влаштовувало, фонило, не та якість була. А потім з домашньої апаратури придумав-прилаштував собі, тепер якість уже супер! Мене часто запитують, чи технічно складно було, то кажу, що для мене — ні…
— Люди спершу не вірять, що у машині є справжнє діюче караоке, а потім у захваті! — каже пан Володимир. — Співають так, що не хочуть з машини вилазити! (Сміється — авт.) Не раз уже бувало, що ми вже приїхали, а ще стоїмо під під’їздом – пісню доспівуємо… Деякі пасажири навіть навмисно збільшують час поїздки, щоб встигнути доспівати всі пісні. У Тернополі моє «караоке на колесах» поки що єдине в своєму роді, але хотілося б, щоб більше таких музичних автівок було, поговорю з нашими хлопцями-таксистами, може, ще когось надихну. У службі таксі «Пілот», де я працюю, колектив дуже дружній та згуртований, усі молодці та справжні профі! Я конкуренції не боюся, гарну ініціативу треба розвивати. А я собі ще якусь «фішку» все одно придумаю. Хочу зробити музичний бус – на вісім сидячих місць, зі столиком, щоб було узагалі щось нечуване-небачене… У мене багато друзів-музикантів, щось треба цікаве для них організувати. Маю багато колєг-музик, мій сусід співає у ресторані і він мене познайомив з усією музичною «тусівкою». Українську музику я люблю ще з дитинства – мій тато співав у хорі комбайнового заводу з відомим нині співаком Василем Хлистуном. Так татові співочі гени і передалися через покоління моїм донечкам. Хоча у нас узагалі уся сім’я співоча! І дружина моя гарно співає, і теща — коли йдемо на весілля, нам уже окремий столик десь попереду «заброньовано», бо усі знають, що ми як вшкваримо-заспіваємо, то все весілля гуде, без нас забави нема!
Читайте також: «Коли бачиш свої роботи у солідних готелях, куди приїжджають мільярдери, це додає впевненості у тому, що робиш»
Джерело: НОВА Тернопільська газета