Понад місяць тому ця тендітна жінка, мужній боєць (нині — військовослужбовець Тернопільської 44-ої окремої артилерійської бригади)  і талановитий митець представляла в Українському домі “Перемога” свою виставку картин з фронту.  Попередньо цю, без перебільшення, унікальну виставку (портрети військових побратимів, намальовані на дерев’яних ящиках від снарядів під час перебування у зоні АТО) оглядали у Верховній Раді та столичних школах. Пані Світлана ще тоді пообіцяла: намагатиметься привезти свої картини і у райцентри нашої області, аби показати дітям “обличчя війни”… І от — сталося:  25 січня виставка робіт Світлани Луців відкрилася у Чортківському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. Олександра Барвінського.

— Мене із цим навчальним закладом, — розповідає пані Світлана, — поєднує давня співпраця, адже я свого часу оформляла тут їдальню, розписувала навчальні аудиторії. Дуже приємно, що директор коледжу Роман Іванович Пахолок запросив показати тут мої роботи, і приємно, що наша молодь так небайдуже до них поставилася… Якими широко розплющеними очима діти дивилися на ці роботи, як цікавилися ситуацією та подіями на фронті!.. А ще особисто для мене дуже щемним моментом стало те, що на виставці був мій 13-річний син…  Загалом до Чорткова я привезла 48 робіт, окрім “воєнних” картин, додала ще десяток, так би мовити, “цивільних” — мальованих на полотні ще до служби в армії. Після Чорткова планується, що виставка “помандрує” до Коломиї, Львова та Луцька і “на десерт” — на рідну мені Бучаччину. Але це поки що — у планах, адже уже за кілька днів повертатимусь на Луганщину, де нині несу службу.