Сталева «Пташка» — про 21-річну Катерину із Шумщини, яка разом із українськими захисниками тримає «Азовсталь», дізнався увесь світ. Днями у соцмережах поширили відео, на якому дівчина разом із нашими військовими співає в напівтемряві пісні «Зродились ми великої години» і «Батько наш — Бандера». Голос України з-під завалів «Азовсталі»! Катя — парамедик, у вщент розбомбленому Маріуполі вона надавала допомогу мешканцям і військовим. Продовжує рятувати побратимів навіть у повному оточенні орків у лабіринтах металургійного заводу. Незламна і співоча «Пташка»!

У рідному селі Соснівка на Шумщині пишаються Катрусею. Після школи дівчина навчалася в Тернопільському мистецькому фаховому коледжі ім. Соломії Крушельницької. Має чудовий голос, грає на бандурі. Останнім часом живе у Києві, долучається до патріотичних громадських організацій.
Нашим журналістам вдалося поспілкуватися з мамою Каті пані Світланою.
— Катя віддавна займається волонтерством, завжди активна у громадському житті. До Маріуполя поїхала як парамедик — рятувати поранених, — розповідає пані Світлана. — З першого дня знаємо, де вона, вболіваємо за неї. Попри вкрай складну ситуацію в «Азовсталі», час від часу отримуємо від доньки звісточку. Але не на часі щось багато розповідати, бо йде мова про її безпеку. Важливо не нашкодити. Катя дуже сильна духом, цього від неї не забрати. Робимо нині все можливе, щоб світ почув про Маріуполь…

Під час навчання в коледжі Катя мала багато друзів у Тернополі. Вирізнялася серед молоді відвертістю і прямотою, а ще — яскравим образом.
— Ми познайомилися з Катрусею у 2019-ому році через спільних друзів у громадській організації. Їй тоді ще не було 18 років, — згадує одна із подруг. — Кілька разів вона приходила до мене додому. Потоваришувала з моїми рідними. Як виявилося, вони з моїм сином народилися 31 березня, але з різницею у два роки. «Пташка» — старша. Іноді Катя жартома називала мене мамою, бо не раз приходила по пораду. Навіть такою юною була не на роки самостійна, приймала мудрі рішення. «Пташка» — безстрашна, розумна, яскрава. Гарно співає, колись грала в аматорському театрі. Якось ми їхали у потязі, то вона як заспівала — увесь вагон слухав! Подруга має цікаве захоплення — мотоцикли. Пригадую, під час прогулянок нічним Львовом вона завжди «прилипала» до красивих мотоциклів, фотографувала. Згодом Катя переїхала до Києва. Я теж якийсь час жила у столиці, але повернулася до Тернополя. Наші шляхи розійшлися, ми зрідка телефонували одна одній. Знаю, що у Києві Катя потужно волонтерила з байкерським рухом. Здійснила свою мрію — купила мотоцикл. Вона завжди бореться за справедливість. Нетерпима до злочинних дій влади і посадовців, до беззаконня й зла.
Коли я побачила відео з «Азовсталі», була вражена, хоча й не сильно здивувалася, бо подруга завжди вболівала за нашу державу, не всиділа б удома в цей важкий для нашого народу час. Не вдалося напряму сконтактувати з нею, але один побратим запевнив, що все гаразд. До того ж, закинули в інтернет нові відео з Катрусею в «Азовсталі». Захоплююсь нею! Зараз увесь світ вболіває і молиться за «Пташку» і наших захисників. Дуже чекаю її повернення додому з перемогою!