Російські війська та російські «Гради» ніколи б так легко не перетнули український кордон, якби нам роками не нав’язували російську культуру, не насаджували російську мову, не переписували та фальсифікували українську історію… Тому прийняття цього закону, без перебільшення, можна прирівняти до військової перемоги у важливому бою! Бо — «Чия мова — того й влада!» Проросійські сили всіляко перешкоджають підписанню закону: депутати фракції Опоблоку у ВР зареєстрували два проекти постанови про скасування закону про українську мову, проте спікер Андрій Парубій запевняє, що більшості вдасться відхилити їх на засіданні ВР 14 травня. А поки що у маршрутках та магазинах, у школах та лікарнях, у чергах та на вулиці тільки й мови, що про МОВУ… Отож, було б незайвим роз’яснити, що передбачає новий закон про мову, особливо те, що російськомовних у побуті ніхто не буде утискати. Інакше люди віритимуть сарафанному радіо і «зомбоящику», які змістовно не пояснюють закон. Отож, усе найсуттєвіше про новий закон та спростування «лякалок» російської пропаганди.

МІФ. Тепер усіх змусять розмовляти українською.

РЕАЛЬНІСТЬ. Вдома та з друзями ви можете спілкуватись будь-якою мовою. Якщо ви прийшли купити продукти в магазині або випити кави в кав’ярні, ви також можете говорити будь-якою мовою. А от касир чи бариста повинен звертатися до вас українською. Це стосуватиметься усіх людей, які працюють у сфері обслуговування, в органах влади, у судах чи в армії.

МІФ. За жарти з української мови можуть посадити у в’язницю.

РЕАЛЬНІСТЬ. Ні, статтю про кримінальну відповідальність за приниження та зневажання української мови прибрали. «Ми вирішили, що в законі не буде кримінальної відповідальності, щоб не лякати людей, які на цьому спекулюють», — пояснив один з авторів законопроекту депутат Микола Княжицький. Ніяких мовних патрулів, мовних інспекторів, мовної поліції тощо законом не передбачено.

МІФ. За кожне російське слово штрафуватимуть.

РЕАЛЬНІСТЬ. Штрафні санкції стосуватимуться лише порушень прав громадян на отримання послуг українською мовою в державних установах і визначених законом публічних сферах. Почнуть діяти штрафи через 3 роки. Причому, щоб отримати штраф, «порушник» має дуже постаратися. По-перше, дістати громадянина так, щоб він написав скаргу Уповноваженому з захисту державної мови. По-друге, щоб порушення було доведене. По-третє, щоб Уповноважений виписав попередження і припис про усунення порушення закону (це найвище «покарання» за перше порушення!). По-четверте, після цього все має повторитися знову, і лише на підставі повторної скарги з порушника можуть стягти штраф. Розмір штрафів — від
3 400 до 8 500 гривень.

За ненадання інформації про товари та послуги українською мовою штраф складає 5 100-
6 800 гривень. За порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах — 3 400-6 800 гривень.

МІФ. Закон передбачає лише примус і жодного заохочення.

РЕАЛЬНІСТЬ. Держава зобов’язується створити всі умови для опанування громадянами української мови – через заклади освіти, безкоштовні курси для дорослих, державну програму розвитку і популяризації української мови тощо.

МІФ. Лікарям, офіціантам та провідникам заборонять обслуговувати людей іншими мовами, крім української.

РЕАЛЬНІСТЬ. Закон гарантує кожному право на обслуговування українською мовою. Але якщо клієнту так зручно, його індивідуальне обслуговування в лікарні, магазині, кав’ярні чи в транспорті може здійснюватися мовою, прийнятною для сторін. Якщо обом сторонам підходить російська, англійська, угорська чи будь-яка інша – ласкаво просимо. У закладі харчування має бути меню українською, але це не забороняє мати меню й іншими мовами.

МІФ. Не можна буде проводити зустрічі, наради чи публічні заходи жодною мовою, крім української.

РЕАЛЬНІСТЬ. Офіційні засідання та публічні заходи, що організовуватимуть державні чи комунальні органи, справді мають відбуватися українською. Якщо на такому заході хтось виступає іншою мовою, і люди вимагають перекладу українською, організатори мають забезпечити такий переклад. Проте це правило не обов’язкове для наукових конференцій, міжнародних зустрічей, заходів для національних меншин чи іноземців.

МІФ. Закон забороняє використовувати інші мови в театрі та на концертах. Не можна буде виконувати російських пісень чи цитувати іноземних класиків в оригіналі.

РЕАЛЬНІСТЬ. Культурно-мистецькі заходи мають проводитися українською мовою, але застосування інших мов також можливе, якщо це виправдано творчим задумом. Концерти чи інші заходи мають справді вестися українською, але мову пісень закон не регулює. Якщо театральна вистава в державному або комунальному театрі йде не українською мовою, її мають перекласти або субтитрами, або організувати звуковий переклад чи просто роздати глядачам український текст.

МІФ. Тепер не буде російськомовних газет та журналів.

РЕАЛЬНІСТЬ. Закон передбачає, що для випуску преси іншою, крім українська, мовою, видавець має надрукувати наклад видання українською. Це правило не поширюється на видання мовами Європейського Союзу, оскільки ми формуємо спільний ринок з ЄС.

Закон передбачає поступовий перехід до такого підходу: загальнонаціональні видання мають забезпечити україномовні наклади через 2,5 року, а місцева преса — через 5 років.

МІФ. Бізнес не встигне пристосуватися і виконати вимогу закону.

РЕАЛЬНІСТЬ. Норми закону набуватимуть чинності поступово. Ті, хто потребує значних змін у роботі бізнесу, почнуть діяти через 2, 3, навіть 5 років. Цього більш ніж достатньо, щоб ті підприємці, які ігнорували українську мову, підготувалися і створили україномовну версію сайту чи почали маркувати товари українською.

МІФ. Закон ні з ким не обговорювався і прийнятий поспіхом під вибори.

РЕАЛЬНІСТЬ. Прийняття закону – це вимога Конституції України. У 1996 році нею встановлено, що державною мовою є українська мова, а застосування її визначається законом. Раніше працював ще так званий закон «Ківалова — Колесніченка», ухвалений у 2012 році. Він дозволяв упроваджувати офіційну двомовність у регіонах, де чисельність нацменшин перевищувала 10%, але в лютому минулого року суд визнав його неконституційним.  Закон про мову — один із найбільш обговорюваних законопроектів. Він напрацьований широким громадським і експертним сере-
довищем упродовж 2016 року. Співавторами закону стали 76 депутатів з різних фракцій, текст законопроекту був у вільному доступі і став предметом численних обговорень і доопрацювань. У 2017 році його схвалив профільний комітет, у 2018 – ухвалив парламент у першому читанні. До закону було подано понад 2 тисячі поправок, які ретельно розглядалися в комітеті й сесійній залі, і лише після цього Закон проголосовано в цілому.

МІФ. Новообраний Президент України може скасувати закон про мову.

РЕАЛЬНІСТЬ. Ні, за Конституцією, президент не скасовує закони. Він може лише накласти вето на закон, що надійшов для підпису, якщо вважає, що закон неконституційний. Але якщо закон підписаний, президент має його виконувати. До слова, саме Володимир Зеленський, зазначає письменник Андрій Любка, є ідеальним прикладом того, що українська мова в Україні потребує державного захисту. Адже сам новообраний президент неодноразово заявляв, що йому важко говорити українською через відсутність досвіду, а його дружина розповіла, що Зеленському шукають вчителя української мови. Володимир Зеленський народився і виріс в Україні, школу закінчив уже в незалежній українській державі, здобув вищу освіту в українському інституті, працював актором і ведучим, став у цій країні мільйонером, але на 41-ому році життя йому все ще складно говорити українською мовою і він потребує вчителя.

Хіба ж це не яскраве свідчення того, що зі становищем і позицією української мови в Україні не все гаразд? Чи ж цей приклад не показує, що ухвалений Закон про мову не просто вчасний, а й життєво необхідний нашій державі?

Факти і цифри

450 депутатів Верховної Ради – єдині державні чиновники, які не муситимуть складати іспит з української мови, однак це не звільняє депутатів від обов’язку застосовувати саме українську мову під час роботи, включно з засіданнями парламенту. Всі інші категорії державних управлінців зобов’язані будуть довести володіння державною мовою – від президента і прем’єра до армійських офіцерів, нотаріусів і медпрацівників.

10% реплік у фільмі – максимальний відсоток іноземної мови або суржику, які допустимі у знятих в Україні фільмах.

Не менше 50% видань українською мовою має бути представлено у кожній точці розповсюдження друкованих ЗМІ.

90% ефіру телеканалів повинно вестися державною мовою. Ця норма набуде чинності лише за 5 років. На місцевих та регіональних каналах квота мовлення державною мовою складає 80%. На каналах з ефіром мовами корінних народів тижнева частка мовлення українською мовою має бути не менше 30%.

Не менше 50% книг у книгарнях мусить бути українською мовою. Квота не застосовується до іншомовних та спеціалізованих книгарень.

100% сайтів, мобільних додатків і сторінок у соцмережах органів держвлади чи підприємств, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації та фірм мусять мати версію державною мовою. Україномовна версія мусить завантажуватись за замовчуванням.