Децентралізація нині вважається чи не найуспішнішою реформою в країні. Новоутворені об’єднані територіальні громади справді стали значно самостійнішими, отримали значні кошти на оновлення інфраструктури і можливість самостійно обирати напрямок подальшого розвитку.
Однак не будемо забувати й про інший бік медалі — у спадок ОТГ дісталися й усі «принади» периферійних регіонів, які для декого стали буквально «каменем на шиї». Що й казати, якщо навіть голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна вважає 30% створених в області ОТГ проблемними, а, за висновками експертів, ця цифра ще вища — 50%. Іноді новообраним головам не вистачає активності або вони вже встигли зневіритися у нинішніх реаліях, дехто з керівників вирішує власні меркантильні інтереси, а на громаду їм начхати, а десь просто елементарно бракує кваліфікованих кадрів.
Днями, за сприяння Тернопільського центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, журналісти «НОВОЇ…» побували у Золотниківській ОТГ, яку на теренах області однозначно вважають успішною. Та насправді і там проблем вистачає…

Як усіх накрити бюджетною ковдрою?

Як розповів нам голова Золотниківської сільської ради Данило Бугай, за два роки «вільного плавання» річний бюджет Золотниківської ОТГ зріс у кілька разів і нині складає 35 млн. грн. З першого погляду успіхи громади чималі, проте 85% цих коштів «з’їдають» так звані бюджетні установи.

Громада об’єднала 21 село, а з ними у спадок прийшли й 15 клубів та будинків культури з бібліотеками, 18 шкіл і дитячих садочків, ФАПи й інші установи, які, звісно, потребують коштів на опалення та зарплату працівникам. Поки що більшість спроб керівництва ОТГ на реформування цієї сфери наштовхуються на ворожість і нерозуміння людей, які там працюють. І їх можна зрозуміти…

Однак утримувати таку інфраструктуру ОТГ може лише ціною буксування власного розвитку, та й утримання, як правило, зводиться до забезпечення персоналу невисокою зарплатою, а ось на зміцнення матеріально-технічної бази коштів банально не залишається. Ми, наприклад, побували в Золотниківській райлікарні і враження залишилося гнітюче. Функціонування самої лікарні на 30 ліжкомісць, де працюють понад 50 людей, — питання доволі дискусійне. Однак її приміщення у жахливому стані, а найбільшою проблемою є автомобіль швидкої допомоги. Він працює вже понад 15 років і тричі «пережив» свій термін експлуатації. Корпус буквально прогнив, вся курява з сільських доріг миттєво опиняється в салоні. Не минає й тижня, щоб «швидку» не доводилося ремонтувати, а виїжджаючи на черговий виклик, фельдшерам і водієві залишається тільки молитися, щоб автомобіль з важким хворим раптово не зупинився десь посеред поля дорогою до Теребовлі. У січні минулого року, перебуваючи у Золотниках, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман особисто пообіцяв селянам новий автомобіль швидкої вже за кілька місяців, однак поки що нової «швидкої» так і не дочекалися…

Та й стан доріг на території громади не обіцяє для водіїв нічого доброго. Наприклад, важливий 8-кілометровий автошлях від Золотників до Гвардійського можна долати на швидкості не більше 20-30 км/год. — швидше не дозволяє якість покриття. І перепоною для дороговартісного ремонту є не лише брак коштів, а й законодавство, яке не дає дороги в підпорядкування громади. Ось і чекають у Золотниках на розподіл коштів від обласної і районної влад.

Рука допомоги від соціально орієнтованих підприємств

Такий шмат проблем міг, як то кажуть, «закатати в бетон» не одного голову, але тільки не Данила Бугая. Тим більше, що на території громади є кому простягнути руку допомоги.

Золотниківська ОТГ – громада особлива, адже на її території розташований Марійський духовний центр у с. Зарваниця. Продовжуючи традиції митрополита Андрея Шептицького, з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка, на базі духовного центру функціонують кілька соціальних підприємств.

Найбільшим таким підприємством є фермерське господарство «Зарваниця Агро», засноване у 2006 році під керівництвом о. Володимира Фірмана. Воно обробляє 1136га землі у селах Зарваниця, Вишнівчик та Гвардійське. Підприємство має свою пасіку, виробляє олію методом холодного віджиму (що сприяє збереженню всіх поживних речовин). Окрім того, «Зарваниця Агро» займається молочно-м’ясним скотарством та свинарством. А ще у Зарваниці діє ТОВ «Агроком», яке займається розливом мінеральної води.

Два роки тому в с. Гвардійське відкрито цех з виробництва вареників, пельменів та інших напівфабрикатів, які продаються під торговельною маркою «Станіславські». А у с. Котузів відкрито цех з виробництва солом’яних пелетів.

Цьогоріч у Вишнівчику планують створити сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Андрей», який займатиметься збором молока та вирощуванням овочевих культур. Завдяки цьому об’єднанню селяни отримають можливість реалізовувати свою продукцію за достойну оплату.

Усі підприємства допомагають й об’єднаній громаді. На думку отця Володимира Фірмана, соціальне підприємництво – це бізнес, метою якого є вирішення соціальних проблем. Прибутки від нього спрямовуються головним чином на розвиток бізнесу, громадські справи чи на вирішення гострих суспільних проблем.

Серед найбільших соціальних проектів, профінансованих місцевим бізнесом, став капітальний ремонт дитячого садка «Джерельце» у с. Вишнівчик. Крім проведених ремонтних робіт, було закуплено нові меблі, техніку, інвентар та іграшки. Офіційне відкриття оновленого садочка відбулося 23 серпня.

Іншим важливим соціальним проектом є стоматологічний кабінет «Усмішка», який користується великою популярність не лише у мешканців села, а й усієї Теребовлянщини. Молоді спеціалісти після закінчення вишу отримали роботу, а пацієнти – високий рівень обслуговування. Приміщення було придбане, відремонтоване та забезпечене сучасним зарубіжним обладнанням і передовими технологіями за кошти соціального підприємства «Зарваниця Агро».

Загалом соціальні підприємства, які працюють на території села Зарваниця Золотниківської ОТГ, створили близько
70 робочих місць. Кошти, отримані від своєї діяльності, підприємства спрямовують на розбудову Марійського духовного центру, утримання Тернопільської вищої духовної семінарії, колегіуму для дівчат «Знамення», Вишнівчицької школи та дитячого садочка, проведення літніх дитячих таборів «Веселі канікули з Богом». Частина коштів використовується і для вирішення соціальних проблем Зарваниці, навколишніх сіл та архиєпархії