Вони — не просто атрибут святкового кошика, а справжній витвір мистецтва! Не схожі на жодні інші — з філігранно промальованими диво-узорами, фантастичними сюжетами та незвичайними барвистими квітами. А як щодо писанок із… різдвяними мотивами чи навіть з краєвидами Кременеччини? Саме такі творить кременецька художниця і майстриня-писанкарка Катерина Поднєжна. В її творчому арсеналі — і традиційні воскові писанки, і унікальні авторські мальованки, і креативні дряпанки, і навіть яєчні «витинанки» та оригінальні прикраси з яєчної шкаралупи! — Я — художник, який на яйці частіше малює, ніж на папері, — каже пані Катерина. — Свою першу писанку намалювала ще будучи студенткою. З того часу писанкарство затягнуло і не відпускає. Більшість художників викладають свої почуття і переживання на полотно, а я — творячи чергову писанку…

«Ювелірні» писанки і прикраси з яєчної шкаралупи

— Що творчість — це моє, вирішила ще в дитинстві, — розповідає про себе жінка. — Я родом із Львівщини, навчалася в Кременецькому обласному гуманітарно-педагогічному інституті (нині академії) ім. Тараса Шевченка на факультеті образотворчого мистецтва, згодом вийшла заміж і залишилася тут, так що нині я фактично кременчанка. Ще навчаючись в інституті, почала відвідувати гурток писанкарства і згодом з простого захоплення це переросло уже, мабуть, у справу життя…

Майстриня пише писанки з 2007 року — скільки помережаних візерунками виробів вийшло з-під її рук за цей час, неможливо і полічити — рахунок, каже пані Катерина, пішов уже на тисячі.

— Хоча усе створене за понад тринадцять років, звичайно ж, не збереглося — багато робіт подарувала, деякі продала, чимало писанок помандрували за кордон. Удома залишилося десь близько сотні писанок — ті, якими найбільше дорожу… Узагалі ж хочеться, аби мої вироби були не лише оздобою великоднього кошика, а й прикрашали інтер’єр. Якщо майстри творять писанки упродовж усього року, то хочеться, аби вони і око тішили постійно. Наприклад, у мене вдома є оригінальний годинник, прикрашений… моїми писанками! А розрізавши писанку надвоє спеціальним гравером, приклеївши її на мішковину та вставивши у рамку, можна перетворити на унікальну картину!

Я малюю традиційні воскові писанки, а також писанки у стилі «шпилькового розпису» — він характерний для лемківської писанки, виконаної не писачком, а шпилькою, але у мене таким знаряддям малюються і авторські писанки. Можна погратися-пофантазувати не лише із малюнками-візерунками на писанках, а й із тим, як саме їх малювати: наприклад, якщо додати барвників до бджолиного воску і не стирати його з яйця, отримаєте писанки з об’ємними візерунками. Але найчастіше я виготовляю дряпанки — ця техніка надзвичайно копітка, вимагає неабиякої посидючості та зосередженості. А оскільки виготовлення дряпанок — справа майже ювелірна, одного дня я задумалася: а чому б не виготовити ще й прикраси з елементів розписаної шкаралупи?

Так два роки тому до свого творчого доробку я додала ще й кулони та сережки з… маленьких шматочків розписаного качиного чи гусячого яйця. Для виготовлення кулона я спочатку видряпую (або ж розмальовую кольоровим воском чи іноді й просто фарбами) на яйці потрібного розміру малюнок, покриваю його лаком, а тоді вирізаю гравером. Залишилося покрити епоксидною смолою і — прикраса готова! Але, повірте, це тільки звучить просто… Насправді це складна робота, для якої треба було добряче «набити руку», зате ж і результат тішить око! Такі унікальні прикраси припадуть до душі навіть найвибагливішій красуні, вдало доповнивши будь-яке вбрання. Їх часто купують модниці за кордон, вони їздять зі мною на різні фестивалі та виставки по всій Україні.

На писанках — архітектура Кременця!

— Дивлячись на моє цілорічне писанкарство, ним «загорілися» й діти — особливо це до вподоби старшому синові, хоча молодший уже теж проявляє неабиякий інтерес до цієї справи, — зазначає Катерина Поднєжна. — А чоловік підтримує і надихає — старається, аби побутові клопоти не заважали мені творити. А ще саме він підказав мені ідею унікальних писанок із архітектурою Кременця. Чом би й ні — вирішила я і взялася за роботу!

Наш Кременець — надзвичайно мальовниче місто з багатьма «родзинками», які увіковічнюють на полотні, а чом би не на писанці? Спершу, зізнаюся, я не була впевнена, чи мені це вдасться, адже зобразити місцеві пам’ятки архітектури на невеликому яйці — складна і копітка робота, дуже тонка і часомістка… Проте почала малювати, увійшла в азарт і зробила цілу серію таких писанок із зображеннями «візитівок» Кременця: Замкової гори, Кременецького костелу, краєзнавчого музею, інститутської церкви, будинків-близнюків, музею Юліуша Словацького… Такі собі «архітектурні» писанки, точніше, дряпанки… (Сміється, — авт.) Хотілося, щоб кожен, хто бачитиме їх, впізнавав наше місто. Цю колекцію я показувала на уже другій персональній виставці своїх робіт, яка відбулася у Дубенському замку (до слова, цей замок я теж зобразила на писанці!). Було багато охочих придбати цю колекцію, для них я її відтворила, а саме ті писанки, з яких усе почалося, залишила собі як нагадування. Вони для мене особливі, неповторні…

Малюю на писанках усе те, до чого лежить душа, що мені підказує художнє бачення — будь то традиційні візерунки, архітектура чи, наприклад, квіти. Так, нещодавно закінчила нову «квіткову» серію дряпанок з підсніжниками, тюльпанами, нарцисами, крокусами, ромашками та конваліями… Нині, напередодні Великодня, малюватиму традиційні воскові писанки для знайомих та сусідів, а узагалі дивовижне мистецтво писанкарства зі мною цілий рік!