Упродовж трьох днів Львівська конкурсна комісія провела співбесіди із близько 90 кандидатами. Очолював комісію народний депутат від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність” Тарас Юрик. Про формат проведення конкурсного відбору — далі в інтерв’ю.

— Яким чином обирали прокуратури для проведення конкурсу на заміщення вакантних посад?

— Це місцеві прокуратури, в яких упродовж минулого року з’явились вакантні керівні посади. Комісія провела співбесіди з кандидатами, які претендують на заміщення посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників. Відібрані нашою конкурсною комісією три кандидати на кожну із зазначених адміністративних посад подані на розгляд для прийняття рішення про їх призначення, зокрема, Генеральному прокурору України у разі, якщо йдеться про посаду керівника місцевої прокуратури. На посади перших заступників або заступників ми також делегували трьох кандидатів, але призначення проводиться обласним прокурором.

— Це вже вважається завершальним етапом конкурсу?

— Так. Кандидати попередньо пройшли тестування на базі Національної академії прокуратури України за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні та Проекту ЄС “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”. Рейтингові списки за результатами двох етапів конкурсу були опубліковані на сайті Генеральної прокуратури України. Співбесіда вважається завершальним етапом, результати планують оприлюднити до кінця цього тижня. Тоді вже відповідні особи проводитимуть призначення на посади. Щодо термінів призначення, то ще точно не визначено, думаю, що це відбудеться не пізніше січня.

— Скільки вакантних посад було в Тернопільській області?

— У нашій області вакантними були три посади – це посада керівника Кременецької  місцевої прокуратури, на заміщення якої брали участь у конкурсі четверо осіб; на посаду керівника Тернопільської місцевої прокуратури – було п’ятеро осіб, а на посаду першого заступника Тернопільської місцевої прокуратури – вісім кандидатів.

— Наскільки була забезпечена прозорість відбору кандидатів?

— За засіданням комісії усі охочі стежили в онлайн-режимі. Була величезна кількість переглядів. Тобто, ми забезпечили повністю прозорий процес, наша комісія проводила співбесіди в прямому ефірі. Нам відомо, що за конкурсом стежив цілий ряд громадських організацій, серед них було багато новостворених постмайданних організацій. Наразі зауважень немає. Я чув лише позитивні відгуки про те, що усе відбулося абсолютно об’єктивно. Важливо, що члени нашої комісії також відзначили, що ніхто не має жодної претензії до нікого з членів комісії, оскільки результати, які ми встановили, були абсолютно об’єктивними і неупередженими.

— За вашими спостереженнями, які переваги має відбір кандидатів саме за таким принципом конкурсного відбору і чи виправдав себе цей формат в Україні?

— Це дуже важливий процес, тому що люди, які претендували на керівні посади, справді проходили цілий ряд етапів. По-перше, такий системний підхід дає можливість кандидатам стати ще більш професійними, оскільки вони проходять відповідні відбори, до яких потрібно підготуватися. Претендентам потрібно було випробувати себе в тестах. Тобто, для всіх конкурсантів це професійний крок вдосконалення себе не лише як керівника, а й як спеціаліста. По-друге, процес призначення керівників саме в такий спосіб має також інші переваги, адже питання об’єктивності проходження було задекларовано практично усіма учасниками. Ми запитували кандидатів, чи вважають вони об’єктивними усі попередні етапи, які пройшли до нашої співбесіди. Практично кожен сказав, що весь цей процес був абсолютно об’єктивним і немає жодних зауважень до попередніх етапів. Враховуючи ці чинники, можна зробити висновок, що сам конкурс – процес надзвичайно позитивний. Звичайно, я думаю, що в Україні будемо вдосконалювати методику конкурсних відборів. І, можливо, через кілька років будуть нові форми їх проведення, але наразі цей формат, який був застосований, на мою думку, є абсолютно об’єктивним і ефективним.