Ми справді живемо в епоху королів спорту. Міхаель Шумахер, Майкл Феллпс, Оле-Ейнар Бьорндален — чи зможе хтось наблизитися до їхніх рекордів найближчим часом? В одній когорті з великими чемпіонами (а, можливо, й очолює її) — ямайський бігун Усейн Болт, восьмиразовий олімпійський чемпіон у спринтерському бігу, якщо коротко представляти його титули. Уже дев’ятий рік він є королем спринту і насправді найшвидшою людиною на планеті, виграючи все і всюди. Стільки років панувати на стометрівці, де конкуренція буквально зашкалює і лідери змінюються чи не щороку, — справжнє диво!
Та час бере своє. Усейну вже тридцять років. Хтось у такому віці лише розкривається і виходить на найвищі результати, хтось спроможний втримати пік форми і ще 2-3 роки бігати на пристойному рівні. Однак Болт спалахнув дуже рано, тож і завершувати змушений далеко від пенсійного віку. Він уже заявив, що нинішній сезон для нього останній. Точніше, навіть не сезон, а прощальні гастролі. Останнім часом Усейн лічені рази брав участь у змаганнях, а його кращий результат — у третьому десятку світової ієрархії’2017. Це, очевидно, і є головною причиною завершення кар’єри. Просто Усейн не любить програвати — ніде і ніколи. Тому відмовився свого часу від 400-метрівки і стрибків у довжину, хоча зі своїм феноменальним талантом міг там також заробити кілька олімпійських медалей, але точно не був би Королем.
Однак його ще рано списувати з рахунків. Після Олімпіади в Ріо Усейн залишився ще на один сезон і прощальним визначив серпневий чемпіонат світу в Берліні, де знову обіцяє всіх «порвати»…
До вашої уваги — найцікавіші цитати з інтерв’ю з ямайським Королем легкої атлетики.
ПРО СВОЇ УСПІХИ
— Я не звертаю уваги на те, скільки у мене звань. Просто виходжу на доріжку і намагаюся пробігти максимально швидко. Я багато чого досягнув, але моїм головним завданням було створити з себе легенду. Сертифікована марка «Болт» з’явилася ще на Олімпійських іграх в Лондоні у 2012-ому, а в Ріо’2016 я її підтвердив. Та залишилося ще одне пріоритетне завдання — бути неперевершеним.
ПРО СВІЙ ТАЛАНТ
— Я завжди бігав у дитинстві швидко, виграв безліч змагань у школі. Але серйозно усвідомив, що у мене талант, після чемпіонату світу серед юніорів у Кінгстоні’2002, де я переміг на дистанції 200 метрів з результатом 20,61 сек. Мені тоді було лише 15 років і 332 дні…
Багато хто думає, що мій талант — лише від природи, але я хотів би запевнити вас, що мені довелося довго і наполегливо працювати, щоб стати тим Усейном Болтом, якого всі знають. Я міг би вибігати з 10 секунд на стометрівці, навіть якби не тренувався так завзято, але ніколи не став би Королем спринту і не переписав би всі рекорди під себе, якби ігнорував заняття в тренувальному залі і не вдосконалив техніку.
ПРО ЧУТКИ І КРИТИКУ
— Мені ніхто і ніколи не говорив: “Ти недостатньо добрий або занадто високий для коротких дистанцій”. Єдине, що справді дратувало, це чутки у ЗМІ про мої лінощі та любов до галасливих вечірок. Причому дивовижно, що кожного разу вони з’являлися тоді, коли я отримував травми, і в тих виданнях, з якими ніколи не спілкувався. Що стосується високого зросту, то він мені заважає лише на старті, а на дистанції навіть допомагає, адже мої кроки стають значно ширшими від кроків суперників. Тому я більше люблю 200-метрівку і на ній влаштовую справжні шоу для глядачів, а перед 100-метрівкою дуже нервую.
ПРО ДОПІНГ
— Я роблю те, що повинен, — швидко бігаю і виграю. А Міжнародна федерація легкої атлетики все решту. Гадаю, ці хлопці справляються зі своєю роботою зі збереження нашого виду спорту «чистим». Як я ставлюся до того, що дискваліфікація за допінг збільшилася до чотирьох років і більше? Зрозумійте правильно, я абсолютно не вживаю допінг, тож як я маю ставитися до тих, хто грає не чесно?
ПРО ВІРУ
— Я Божа людина і, перш ніж вийти на доріжку, молюся Господу, прошу, щоб Він дав мені шанс продемонструвати найкраще, на що я здатен. Що стосується ритуальних жестів, то це просто спосіб психологічно підготуватися до забігу. Дякую Богу й після фіналу, адже з Його волі я тут.
ПРО КРИКЕТ І ФУТБОЛ
— З інших видів спорту найбільше люблю грати в крикет. Причому я дуже вправний на подачі — часом швидкість польоту м’яча після моїх ударів була справді приголомшливою. Якби займався професійно, цілком міг би стати зіркою, можливо, навіть кращим у світі. Люблю й футбол — відддаю перевагу грі у воротах або у півзахисті. Безумовно, все ще хочу спробувати свої сили в футболі, тому намагаюся нагадати босам мого улюбленого клубу «Манчестер Юнайтед», що я готовий вийти на поле в своїй команді абсолютно на будь-якій позиції. Серйозно!
Джерело: НОВА Тернопільська газета
Позначки: легка атлетика, Усейн Болт