«Беріть ось цей кекс із синьо-жовтим сердечком та ягідкою або такий — із тризубом. Ми з мамою напекли, вже знаю рецепт напам’ять», — розповідає дівчинка. Перехожі радо підходять до маленької волонтерки, щоб підтримати важливу справу.
Від початку масштабної війни Ярослава з батьками долучається до різних ініціатив для підтримки воїнів і переселенців — плели маскувальні сітки, перераховували кошти, ділились одягом, продуктами. Коли почалося літо, в дівчинки з’явилося більше вільного часу, тож вирішила власними руками щось робити, аби зібрати гроші для потреб захисників. Взялася випікати кекси! Ініціативу юної волонтерки підтримали її батьки.
— Ярослава побачила у дворі, як хлопці продавали питну воду, щоб зібрані гроші задонатити військовим. «Хочу теж допомагати захисникам!» — вирішила, — розповідає мама дівчинки пані Ірина. — Винесла у двір браслети з ґумочок, які сама виготовила. Але хлопчаки пожартували, що повторює за ними — засмутилася. «Не розчаровуйся! Ти ні за ким не повторюєш, кожен має право допомагати, втілювати свою ініціативу», — заспокоїла доньку. «Давай спечемо кекси!» — миттю вирішила вона.
Ще коли Ярослава була маленькою, я знайшла в Інтернеті гарний рецепт — відтоді часто печемо. Донька вже вміє все сама: зважує інгредієнти, збиває міксером, заливає тісто у формочки, прикрашає готові кекси. Звісно, я допомагаю, особливо з налаштуванням духової печі. Спечемо порцію — несе на продаж у людне місце на Східному масиві, де мешкаємо, або їде в Центр.
Ярослава — відкрита і комунікабельна, творча і активна — співає в «Зоринці», малює, танцює, любить рукоділля. Народилася донька у 2013-ому — на початку Революції Гідності, за ці роки війни сформувалася патріоткою. Тепер — маленька волонтерка! Відколи почала продавати кекси, я відкрила їй картку в банку — закидаємо туди виручені кошти, а потім донька перераховує на ЗСУ. Ярослава створила сторінку в Фейсбуці, де звітує про надходження — вчиться відповідальному волонтерству. Першу виручку від випічки перерахувала на фонд Діни Макарової, який опікується бійцями батальйону ім. С. Кульчицького. У цьому батальйоні з 2014-го воює мій брат. А якось донька побачила, що Сергій Притула збирає на матраци, перекинула і на його фонд. За кекси вже вторгувала близько 3 тисяч гривень. Навіть випічкою можна долучитися до великої справи! Маємо бути єдиними, вірити в нашу перемогу і робити все можливе, щоб подолати ворога.
Джерело: НОВА Тернопільська газета