Падаючи, зачепив високовольтну лінію і дуже обгорів. Максим уже переніс дві операції. Лікарям вдалося стабілізувати його стан, але тепер потрібні донори крові для того, щоб вводити в організм плазму й білок для швидшого одужання.

У середу, 29 червня, Максим відпросився в мами погуляти з друзями. А вже після обіду їй зателефонувала вчителька й повідомила, що з сином сталася біда і що його у важкому стані забрали до Підволочиської районної лікарні. Коли мати туди приїхала, Максим був у шоковому стані. Після надання першої медичної допомоги його реанімували до опікового відділення Тернопільської обласної лікарні, де прооперували, видалили пошкоджені тканини та зробили штучну пересадку шкіри.

– Як сталося, що Максим упав з моста, – достеменно не знаємо, – розповідає його сестра Сніжана. – Він каже, що через пережитий стрес нічого не пам’ятає. Може, й так, а може, просто не хоче зізнаватися. Хлопці, з якими він гуляв, також нічого конкретного не кажуть, припускають, що послизнувся. У лікарні біля Максима постійно чергує мама, не залишає його ні на хвилину, хіба що до аптеки вибігти за ліками. У нього попереду ще багато операцій, реабілітація. Найбільше постраждали спина, руки, ноги й таз. Добре хоч, що, коли падав, нічого собі не зламав, бо міст заввишки сім-вісім метрів.

Максима побачила шкільна вчителька, яка йшла повз залізничну колію додому, – він лежав непритомний. Щастя, що вона вчасно надійшла й відразу викликала швидку.

Крім Максима, який є наймолодшим, у сім’ї Шараків ще троє дітей: дві старші сестри-близнючки Оля та Мар’яна і середульша Сніжана. Усі вони і батьки дуже переживають, молять Бога і сподіваються, що Максим одужає і повернеться додому, але для цього потрібні донори крові. Тому вони звертаються через газету відгукнутися й допомогти. Кров можна здавати щодня, крім вихідних, у Тернопільській обласній станції переливання крові або прийти 20 липня, з 8.30 до 12.00, до Підволочиської районної лікарні, куди спеціально приїдуть медики, щоб взяти кров для Максима. Група крові значення не має, рідні Максима будуть вдячні кожному, хто прийде. А Господь їм віддячить сторицею.