У Тернопільському обласному клінічному онкологічному диспансері наші краяни отримують спеціалізовану допомогу вже понад 40 років. Нині це – високоспеціалізований заклад з широким спектром діагностики та лікування онкологічної патології, високотехнологічною апаратурою й кваліфікованими кадрами.
Про найсвіжіші здобутки, найближчі плани, а також турботи Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру розповідає генеральний директор, заслужений лікар України, лікар-онкохірург вищої категорії, доктор медичних наук, професор кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського Леонід Шкробот.

«Гідні умови перебування пацієнтів – одне з основних завдань на наступні роки»
– В обласному онкологічному диспансері функціонують 13 підрозділів. Маршрут переважної більшості пацієнтів розпочинається з диспансерно-поліклінічного відділення, де проводять консультативний прийом онкологічних хворих спеціалісти різних профілів. Упродовж останніх років ми серйозно працюємо над тим, щоб підняти рівень матеріально-технічної бази, і це нам вдається.

Зокрема, діагностично-поліклінічне відділення оснащене сучасними УЗД-апаратами експертного класу з онкологічними діагностичними програмами, цифровим ротаційним рентгенівським апаратом виробництва Італії, сучасними відеоендоскопічними апаратами PENTAX, гінекологічні кабінети обладнані відеокольпоскопами. Наші пацієнти мають можливість пройти обстеження на єдиному в області денситометрі – апараті, що визначає щільність кісткової тканини.
У складі відділення функціонують кабінети ультразвукової діагностики, оснащені апаратурою, що дозволяє виконувати пункційні біопсії не тільки м’яких тканин, а й органів черевної порожнини – печінки, підшлункової залози та заочеревинного простору. В ендоскопічному кабінеті проводяться діагностичні обстеження шлунка, товстої та тонкої кишок, трахеї, бронхів з можливістю малоінвазивних хірургічних втручань.
Впроваджена в практику пункційна біопсія новоутворів легень під контролем комп’ютерної томографії, яка виконується тільки на базі онкодиспансеру.
Створена у нашому диспансері й потужна база для лабораторних досліджень. Відділення оснащене двома біохімічними аналізаторами, автоматичними аналізаторами сечі, коагулометром, гематологічними аналізаторами, апаратами ІФА та іншим спеціалізованим обладнанням.
За останні роки в операційній ми провели повну реконструкцію із заміною операційних столів, ламп, наркозної апаратури. Наркозні станції дають можливість оцінювати глибину наркозу та визначати рівень газів крові. Закуплено також автоклави для швидкої дезінфекції та стерилізації інструментів, ультразвукові мийки, що дозволяють якісніше обробляти інструмент, та ін.

Операційна обладнана новою лікувально-діагностичною апаратурою: лапараскопами, гістероскопами, уретроцистоскопами, системами коагуляції тканин – електрозварками, високочастотними генераторами, ультразвуковим скальпелем.
Три роки тому відкрили нове хіміотерапевтичне відділення, оснащене згідно з європейськими стандартами функціональними ліжками, кріслами-реклайнерами, інфузоматами, витяжними шафами для приготування розчинів хіміопрепаратів. Сьогодні лікувальний заклад забезпечений хіміопрепаратами, що постачаються централізовано.
У другому хірургічному відділенні також вже облаштували 6 палат, плануємо в 2022 році завершити реконструкцію повністю із заміною вентиляції, каналізації, облаштування підлоги, стін, стелі, освітлення та меблів. Фактично ми робимо готельні номери. Я був у багатьох клініках за кордоном і, повірте, мені не соромно за ті палати, які сьогодні ми зробили.

Окрім того, в кожному відділенні є ще палати підвищеного комфорту.
Гідні умови перебування пацієнтів – це одне з основних завдань на наступні роки.
Робимо також багато речей, яких наче й не видно, але вони потребують значних вкладень. Зокрема, зробили ремонт котельні, впродовж останніх двох років перекрили дахи над центральним корпусом та радіологічним відділенням.

Радіологічне відділення з фінансової точки зору найбільш затратне, оскільки там стоять апарати променевої терапії, які, по-перше, дороговартісні, а по-друге, потребують постійного сервісу та заміни джерел випромінювання. Перезарядка відбувається раз в 3-5 років і вартує близько 10 млн. грн. Наш апарат ми перезарядили позаторік завдяки коштам обласної ради та особистій підтримці голови ОДА Володимира Труша.
Нині працюємо над розширенням радіологічного відділення з метою встановлення лінійного прискорювача, але все, знову ж таки, впирається в фінанси, оскільки добудова існуючого бункера потребує близько 20 млн. грн. плюс прискорювач коштує в межах 60 млн. грн. Тобто для диспансеру це гроші непідйомні, тож ми будемо залучати і обласну раду, просити кошти з обласного бюджету.

«Онкодиспансер сьогодні працює надзвичайно інтенсивно, незважаючи на COVID-19»
– Як вам взагалі вдається фінансово давати раду, адже на все, що ви перелічили, кошти потрібні просто колосальні?
– Більшість з того, що я назвав, стало можливим завдяки вливанню з Національної служби здоров’я України. Впродовж останніх двох років завдяки Програмі медичних гарантій ми отримуємо належне фінансування відповідно до кількості наданих медичних послуг. Диспансер контрактований за всіма пакетами (це радіологічний пакет, терапевтичний, хірургія одного дня, хірургія стаціонарна, поліклінічна допомога і т. д.), необхідними для надання якісної медичної допомоги відповідно до вимог НСЗУ, які досить жорсткі й передбачають наявність сучасного обладнання та кваліфікованих кадрів.
Ці пакети добре оплачують, тому ми маємо можливість за ці кошти придбати те необхідне обладнання, без якого ми не могли б існувати на тому рівні, на якому існуємо.
За сприяння ОДА нам виділили у 2020-ому році 10 млн. грн. саме на перезарядку апарата променевої терапії. Завдяки допомозі обласної ради ми змогли відкрити хіміотерапевтичне відділення. Все решта – кошти, що надійшли з НСЗУ.
Нині досі точаться суперечки щодо того, чи нормальна ця система з точки зору послуг, що надає заклад. Система працює. Лікарі вже звикли до нових умов праці та звітів в НСЗУ, а також усі усвідомлюють, що послуга повинна бути якісною як з медичної точки зору, так і точки зору комфорту для пацієнта. Тож онкодиспансер сьогодні працює надзвичайно інтенсивно, незважаючи на COVID-19, який вніс суттєві корективи в нашу роботу.

– Що з цих «ковідних поправок» вас хвилює найбільше?
– Як свідчить загальна статистика в Україні, впродовж 2020-2021 рр. не звернулись по допомогу 23-25 % онкологічних пацієнтів. Але ж ми розуміємо, що вони згодом прийдуть до нас.

– Але вже з пізнішими стадіями…
– Абсолютно правильно, на превеликий жаль. Вже не в І-ІІ, а в ІІІ-ІV стадії. І важко сказати, чи ми зможемо їм надавати допомогу. ІІІ-ІV стадії – запущені, які в усьому світі вважають неперспективними для видужання чи навіть лікування взагалі. Зокрема,
ІІІ стадію раку шлунка за кордоном не оперують, оскільки це нерентабельно з фінансової точки зору і недоцільно з медичної. І прооперований пацієнт з таким діагнозом, і непрооперований живуть близько 4-5 місяців. Тому такі пацієнти за кордоном отримують лише хіміотерапію і певні маніпуляції, що сприяють покращенню якості життя. Так, ІІІ-ІV стадії – це завжди великий знак запитання з точки зору прогнозу.
Багато ж пухлин на І-ІІ стадіях можна вилікувати з тривалим безрецидивним періодом, а дехто забуває про онкологічний диспансер взагалі.

«Де немає стандартів лікування – там немає медицини»
– Як спонукати людей звертатися вчасно?
– Впродовж останнього часу ми збільшили кількість фігурування онкологічної тематики в медіапросторі – і в соцмережах, і в газетах та журналах. Це дає певний результат. Та треба пам’ятати, що колишня система онкологічної допомоги практично зруйнована. Я зовсім не захоплююсь тією медичною системою, що у нас була 10-20 років тому, вона мала багато проблем, тож змінювати її треба було однозначно. Але водночас ми забули про одну дуже важливу річ – профогляд, де онкологічний огляд – частина загального проф-
огляду. Оскільки нині ми її втратили, нам доводиться працювати в тих умовах, що склалися.
Великі сподівання ми покладаємо на сімейних лікарів. Думаю, це не важко: зробити серед своїх пацієнтів вибірку тих, кому за сорок, і надіслати їм повідомлення про те, що жінкам, скажімо, треба пройти мамографію, а чоловікам звернутися у профілактичний кабінет до уролога. Так я бачу вирішення питання ранньої діагностики передусім в скеруванні на обстеження сімейними лікарями.

– Скільком людям, як правило, ваш заклад надає допомогу впродовж року?
– Загалом впродовж року за консультативною медичною допомогою до нас звертаються понад 32 тисячі пацієнтів, значна частина яких перебуває під постійним медичним спостереженням. Варто зауважити, що ми тісно співпрацюємо з кафедрою онкології, променевої діагностики та радіаційної медицини Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського, з якою у нас чудові відносини і цілковите взаєморозуміння. У кожному відділенні у нас є фахівці, які працюють на кафедрі. Професорсько-викладацький склад бере активну участь у роботі закладу: це і обходи, і консультації, і наші спільні конференції, які проводимо щороку.
Свою схему лікування кожен первинний пацієнт отримує на засіданні мультидисциплінарної комісії, до якої входять представники всіх спеціальностей – онкохірург, хіміотерапевт, променевий терапевт, реаніматолог. Що це дає? Пацієнту насамперед впевненість у тому, що рішення про його подальше лікування приймають не одноосібно. Ми ж у свою чергу захищаємо таким чином себе, оскільки всі ці плани спецлікування призначають відповідно до стандартів лікування. Ми не відходимо від стандартів ні на крок! Якщо в інших лікувальних закладах можуть собі дозволити прооперувати, а потім відправити в окнодиспансер – хай там розбираються далі, то у нас стандарт, за яким ми вибираємо ту схему чи протокол, які найдоцільніші саме для конкретного пацієнта і відповідно дадуть найкращий результат. Цим ми вирізняємося від багатьох лікувальних закладів: комплексним підходом, спільним онкологічним консиліумом і суворим дотриманням стандартів лікування.
Довкола цього питання постійно точаться дискусії: є противники стандартів, є їх прихильники. Моя думка непохитна: де немає стандартів лікування – там немає медицини. Кожен стандарт лікування ґрунтується на основі рандомізованих клінічних досліджень, тобто, це доказова база того, як правильно діяти. За стандартом може бути 4-5 схем лікування і, власне, для того ми й є спеціалістами, щоб вибрати саме ту з них, яка найкраще підходить конкретному пацієнтові.
Отже, наявність усієї необхідної медичної апаратури, що дає змогу всебічно обстежувати пацієнта та можливість морфологічного підтвердження діагнозу, суворе дотримання стандартів лікування, що ґрунтується на рішенні мультидисциплінарної комісії (онкологічного консиліуму), та багатогранний досвід хірургів-онкологів, лікарів радіологів та хіміотерапевтів є запорукою надання якісної онкологічної допомоги населенню.